Голова районної ради -
ПАЛАДІЙ Лазар Іванович

Розташований Сторожинецький район у південно-західній частині Чернівецької області. Межує з Вижницьким, Кіцманським, Глибоцьким районами та Румунією.
Відстань до обласного центру: залізницею - 53 км, шосейними шляхами - 20 км.
Площа району - 116,0 тис. га.
Населення району - 95 300 осіб, у т. ч.: міського 32926 осіб, сільського 62 374 осіб.
Населених пунктів - 39, у т. ч.: міст районного значення - 1, селищ - 1, сіл - 37.
Районний центр - місто Сторожинець.
Місцеві ради: районна рада, де 77 депутатів; міська, де 25 депутатів; селищна, де 28 депутатів; сільські - 24, де 445 депутатів.
Промисловість: держспецлісгосп, ВАТ "Красноїльський деревообробний комбінат, ВАТ "Сторожинецький цех корпусних меблів", держлісгосп, Буденецький завод мінеральних вод, комбінат хлібопродуктів, хлібозавод, Кам’янський ЗАТ "Буковинапродукт" та ряд інших. Усього в районі 19 підприємств. Враховуючи те, що майже половина території вкрита лісами, найбільшу (80%) питому вагу в структурі виробництва представляють підприємства лісової та деревообробної галузі. Суб’єкти підприємництва представляють не окрему галузь народногосподарського комплексу району, а зріз всіх галузей народного господарства. В районі зареєстровано 239 малих підприємств, 3,3 тис. громадян займаються індивідуальною трудовою діяльністю.
Сільське господарство. Основні галузі рослинництва - вирощування зернових, цукрового буряку, льону-довгунця, картоплі. Основні галузі тваринництва - скотарство, вівчарство, свинарство. У районі зареєстровано 30 товариств та 5 кооперативів, створених на базі бувших агроформувань, 59 фермерських господарств та 29,5 тис. особистих селянських господарств населення. Для сільськогосподарського виробництва цими господарствами використовується 50,1 тис. сільськогосподарських угідь, з яких 32 тис. га ріллі.
Освіта. У Сторожинецькому районі діють: факультет заочної форми навчання Академії державної податкової служби в Україні, Центр дистанційного навчання Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", Консультативний центр Київського інституту реклами, Сторожинецький лісовий технікум, загальноосвітні школи - 52, гімназії - 3, ліцеї - 1, школи-садки - 2, дошкільні заклади - 21, Центр дитячої та юнацької творчості - 1, дитячо-юнацькі спортивні школи - 3, Комбінат трудового навчання і технічної творчості молоді - 1, спеціалізована школа-інтернат для дітей з вадами.
Охорона здоров’я. У районі діє 9 лікарень на
410 ліжок. Медичну допомогу надають також 11 амбулаторно-поліклінічних закладів. У сільських населених пунктах діють 24 фельдшерсько-акушерські пункти та один пункт сімейного лікаря. Медичне обслуговування населення здійснюють 206 лікарів, 431 працівник середнього медичного персоналу.
Культура. Мережа закладів культури становить 45 закладів культури клубного типу на 10,3 тис. місць та 47 масових бібліотек, книжковий фонд яких становить 523,1 тис. примірників. Діє 39 закладів кінопоказу. Функціонує 5 шкіл естетичного виховання дітей: 4 музичні та 1 художня.
Славетні земляки: поетеса із с. Тисовець Ганна Дущак, народний артист Мар’ян Гаденко; письменник Василь Кожолянко; колишні жительки селища Красноїльськ - Марія Іліуц та Олена Герман - народні артистки Молдови; Павло Тарновецький - майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики; Олег Іліка - майстер спорту міжнародного класу з гирьового спорту.
Сторожинецька районна рада:
59000, м. Сторожинець,
вул. Чернівецька, 6-а,
тел.: (235) 2-14-36, 2-21-98,
факс: (235) 2-14-36
Е-mail: stor_rada@cv.ukrtel.net
У цьому словосполученні переплелись у тугий самобутній вінок - історія і сучасність. Тут свого часу народився, всотуючи прекрасну гаму місцевого мелосу, всесвітньо відомий співак 40-х років минулого століття Йозеф Шмідт. Саме ця земля надихнула до творчості Василя Стефаника. (Так, не його рідний Русой, а Сторожинець став місцем, де лягли на папер перші новели до "Синьої книжечки"), вона виплекала цілу плеяду творчих особистостей, обдарованих натур.
Сторожинеччина - це найбільший на Буковині край, де традиційно у злагоді та взаєморозумінні живуть українці і румуни, росіяни і поляки, представники інших національностей. Він перенасичений трудовими ресурсами, а тому склалось так, що чимало жителів, загалом чоловіки - будівельники, сезонно виїжджають в інші місцевості України та навіть за кордон на роботу. Тому не дивина, що місцеві будівлі, зведені золотих рук майстрами, визначаються ошатністю, добротністю, надійністю.
Раніше загалом пріоритетною була сільськогосподарська галузь, однак реформи внесли нові корективи. Появився новий власник, який сьогодні стає на ноги, шукає ринки збуту. Втім, акціонерне товариство "Буковина" (с. Стара Жадова), сільськогосподарські виробничі кооперативи "Кам’янський", "Михальчанський" яскраво демонструють, що напрацьована свого часу кооперація в цій галузі теж може дати відчутні результати: передусім у згаданих господарствах збереглися засоби виробництва, а сельчани мають постійні робочі місця, відповідну заробітну плату.
На Кам’янському переробному підприємстві "Буковинапродукт", очолюваному В.Д. Комаром, виготовляють і розфасовують соки, джеми та різноманітні інші закрутки у так звану євробанку. Продукція має стабільний попит на ринках як України, так і за її межами, зокрема у Сполучених Штатах Америки.
У загальній структурі промислового виробництва району майже три чверті займає деревообробна галузь. І в цьому немає нічого дивного, адже на третині площ району ростуть ліси. Доречно сказати, що тут все більші акценти розставляє приватний бізнес. Завдяки йому вдалось вийти на нові ринки збуту, поглибити переробку. Скажімо, чорнові меблеві заготовки експортують не тільки на вітчизняні меблеві комбінати, але й в європейські країни - Німеччину, Бельгію, Іспанію, Грецію.
У цьому плані активно працює приватне підприємство "Ілько Т.В.", товариство "Бартош і К" та інші. Не бракує замовників і в малого підприємства "Скіф", яке працює ось уже 13 років і спеціалізується на випуску сучасних кухонних меблів. Обсяги виробленої ним товарної продукції зросли до 3600 тисяч гривень. Нові перспективи має і потужне переробне підприємство ВАТ "Красноїльський ДОК", яке профілюється на виробництві шкільних меблів.
Усе це в комплексі дає змогу збільшити виробництво, розвинути мережу нових робочих місць, а також суттєво поповнити місцевий бюджет.
Саме це є одним із пріоритетних напрямів роботи органів місцевого самоврядування, які об’єднують
24 сільські, Красноїльську селищну, Сторожинецьку міську та районну ради. Адже успішний розвиток
виробничої сфери дає додатковий стимул місцевій
медицині, освіті, культурі, спорту. Яскравих, самобутніх прикладів у цьому плані є достатньо. Завдяки копіткій, наполегливій роботі депутатів усіх рівнів лише впродовж останніх років вдалось першими в області запровадити лікарняну касу, створити мережу за програмою "сімейний лікар", вивести місцеві сільські амбулаторії на якісно вищий рівень обслуговування пацієнтів. Для
цього необхідно було і оснастити приміщення у глибинці відповідним медичним обладнанням, і залучити
у село лікаря з вищою освітою. Тільки за останній час сучасні медичні заклади з’явились у Снячеві, Зрубі-
Комарівському, Верхніх Петрівцях та в багатьох інших населених пунктах.
Завдяки спільним зусиллям районної ради, місцевої виконавчої влади зроблені якісні кроки у поліпшенні галузі освіти: на теренах району діє Сторожинецький ліцей, Сторожинецька та Банилово-Підгірнівська гімназії. В освітянській мережі району виховується понад
16 тисяч дітей. А ще у райцентрі діє лісний технікум, факультет заочного навчання Академії державної податкової служби України, локальний центр Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна".
Неповторну сторінку в історію Сторожинеччини вписує також культосвітня галузь, використовуючи багатющі традиції та залучаючи сучасні надбання. Різноманітно-колоритними, скажімо, є народні обряди, пов’язані із відзначенням новорічно-різдвяного циклу свят. Найбільше приваблюють знамениті Красноїльські та Великокучурівські Маланки, на які свого часу приїжджали подивитись навіть з Москви. Мають своїх шанувальників як в Україні, так і за її межами фольклорні групи "В’янечек" (с. Аршиця), "Ізворашул" (с. Ропча), "Чабани" (с. Верхні Петрівці).
До речі, вихідцями з району є і активно працюють
в красному письменстві члени Національної спілки письменників України - Анна Дущак, Борис Бунчук,
Василь Кожелянко, Аркадій Опаєць та інші.
Мешканці району пишаються нашими земляками, майстрами спорту міжнародного класу: з багатоборства - Павлом Тарновецьким, з гирьового спорту - Олегом Ілікою, зі стрільби з луку - Владиславом Данелюком.
Утім, сьогодні основне завдання полягає в тому, щоб і далі розвивати інфраструктуру регіону, стимулювати пріоритетні галузі, залучати до краю інвестиції.
Ми чудово розуміємо, що найбільш привабливим у нашому регіоні є розвиток так званого "зеленого туризму". Вже є певні напрацювання у передгірному селі Банилів-Підгірний, де створені умови, в яких мають змогу відпочити гості зі східних регіонів України, із-за кордону.
Також за останні роки в районі збудована і ще зводиться мережа баз відпочинку тощо.
Районна рада і весь депутатський корпус докладають чимало зусиль для здійснення подальших перспективних кроків, які дадуть змогу бути регіону самодостатнім. А для цього маємо все, і працьовитих людей,
і чудове розташування.

Матеріали надані
Сторожинецькою районною радою