Малихін Володимир Костянтинович народився 5 липня 1947 року в м. Полоцьк Вітебської області в Білорусії (нині - громадянин України). У 1963 р. закінчив 9 класів середньої школи № 7 м. Полоцька і вступив до Новополоцького МПТУ-28 "Нафтовиків", яке закінчив у 1965 р. Із серпня 1965 р.
по липень 1972 р. працював на Полоцькому нафтопереробному заводі машиністом насосів та компресорів. У 1967 р. вступив на заочний факультет Московського інституту нафтохімічної і газової промисловості імені І.М. Губкіна, який закінчив 1973 року, здобувши фах інженера-механіка. У 1972 р. був переведений працювати в Новополоцьке управління нафтопроводу "Дружба" старшим інженером нафтоперекачувальної станції "Сєнно". У 1973 р. після закінчення інституту проходив військову службу в Ленінградському військовому окрузі.
З листопада 1974 р. по квітень 1977 р. працював старшим механіком, старшим інженером нафтоперекачувальної станції "Дісна" Прибалтійського районного управління магістральних нафтопродуктопроводів.
Із серпня 1977 р. по листопад 1978 р. знаходився в службовому відрядженні в Іраку.
У 1979 р. був призначений головним інженером, а пізніше начальником Мозирського районного управління магістральних нафтопродуктопроводів Південно-Західного УМНПП, де пропрацював до жовтня 1987 р.
У жовтні 1987 р. за рішенням Південно-Західного УМНПП був переведений начальником спеціалізованого підприємства з транспортування світлих нафтопродуктів - Прикарпатське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів, яке пізніше було перейменоване в ПУ "Прикарпаттранснафтопродукт", а з 23.11.2001 р. на підставі рішення Правління ВАТ "Південно-Захід Транснафтопродукт" та розпорядження міського голови м. Рівне проведена державна перереєстрація і зміна назви на ДП "ПрикарпатЗахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів,
у якому працює до сьогодні.
Володимир Костянтинович нагороджений медаллю
"3а доблесний труд", дипломом та стелою золотої якості Міжнародного академічного Рейтингу популярності та якості "Золота Фортуна" в номінації "Провідне підприємство з транспорту нафтопродуктів в Україні", має звання "Заслуженный работник" Мінпроменерго Росії.

"ПрикарпатЗахідтранс" є структурним підрозділом найбільшої у світі російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", яка транспортує світлі нафтопродукти з нафтопереробних заводів Росії та Білорусі в різні країни світу,
в тому числі й в Україну. Динамічний розвиток усіх підрозділів компанії, стійка тенденція до зростання обсягів перекачування, розширення транспортної мережі, стабільне поліпшення економічних показників свідчать про перспективність подальшого розвитку ДП "ПрикарпатЗахідтранс".
Об’єкти підприємства розташовані на території декількох областей України: Житомирської, Хмельницької, Рівненської, Волинської, Тернопільської, Львівської, Закарпатської. Протяжність трубопроводів перевищує 1,5 тис. км, місткість резервуарних парків, призначених для зберігання нафтопродуктів, - понад
320 тис. куб. м.
До системи магістральних трубопроводів постійними відводами підключені нафтобази у восьми областях України. Наявність у складі підприємства наливної станції "Новоград-Волинський" дозволяє приймати з трубопроводів, зберігати в резервуарах та проводити налив у залізничні
й автомобільні цистерни нафтопродуктів. Загальні обсяги наливу сягали в окремі роки до 2 млн тонн.
ДП "ПрикарпатЗахідтранс" - унікальне підприємство, оскільки має статус українського зі 100-відсотковими іноземними інвестиціями і, водночас, є структурним підрозділом російської АК "Транснафтопродукт". На початку 90-х підприємство переживало складні часи. Але після заснування
АК "Транснафтопродукт" головна організація надала вагому підтримку, з’явилася можливість реалізувати низку перспективних проектів, розпочати введення в дію законсервованих ділянок продуктопроводу, модернізувати матеріальну базу.
Підприємство постійно збільшує коло споживачів, постачає дизпаливо клієнтам практично в будь-яку точку України. Крім того, сьогодні ДП "ПрикарпатЗахідтранс" працює з багатьма великими споживачами пального, у тому числі з СП "Лукор" - найбільшим нафтохімічним комплексом у державі. Перспективною є постачання нафтопродуктів із Білорусі (м. Мозир). Є реальна можливість постачати дизпаливо у чорноморські порти, в Одесу, до Балтійського узбережжя. У 2001 р. було відновлено транспортування дизпалива в Угорщину, яке було призупинено в 1994 р.
Постійно розширюючи можливості з доставки дизпалива в найкоротші терміни, ДП "ПрикарпатЗахідтранс" у 2005 р. завершило будівництво потужного автоналивного пункту на ЛВДС-5С, що у селищі Смига Дубенського району Рівненської області.
Досвід свідчить: найбільш ефективним є поєднання транспортування нафтопродуктів на далекі відстані по системі трубопровідного транспорту з подальшим перевантаженням пального на паливній станції в Новограді-Волинському Житомирської області в залізничні цистерни.