Народилася Тетяна Павлівна
7 лютого 1959 року в м. Свердловськ Луганської області. Після закінчення Ворошиловградського машинобудівного інституту працювала в Луганську: сім років - на заводі експериментального обладнання, потім одинадцять - на машинобудівному заводі ім. Пархоменка. За час роботи набула великого досвіду у справах маркетингу, матеріально-технічного постачання, організації і планування виробництва, але по-справжньому "розкрилася" на посаді директора промислового підприємства.
У червні 2006 р. Т.П. Денисову призначили на посаду керівника цегельного заводу у м. Зимогір’я.
Історія ТОВ "СП "Цегельний завод" багато в чому типова для наших часів. Завод був створений у 1959 р як державне підприємство, з 1995 р. його працівники стали акціонерами. Але невдовзі почався занепад підприємства - далися взнаки деформації ринків збуту, що утворилися внаслідок розпаду колишнього СРСР та змін у схемах фінансових розрахунків за газ та електроенергію. Виробництво не витримало.
Майже за чотири роки - з 2000 р. по 2003 р. - підприємство не виробило жодної цеглини. Завод опинився у борговій пастці, а люди залишилися фактично сам на сам з боргами із заробітної плати. Підприємство руйнувалося, обладнання псувалося, частину його колишні керівники відправили на металобрухт. Знаменита протягом декількох десятиріч не тільки, до речі, в Україні зимогір’ївська цегла повернулася на національний ринок лише після того, як підприємство в 2004 р. перейшло у приватні руки.
Тетяна Павлівна надала колективу впевненості у тому, що зміни на краще є неминучими. Але кожен мусить працювати на своєму місці наполегливо і сумлінно. Певна річ, допомагали отримані інвестиції та кредити. Але грошима ще треба вміти розпорядитися. Денисова робить це професійно. За рік вона показала себе як далекоглядний керівник, умілий господар і талановитий організатор. Секрет успіху Тетяни Павлівни у тому, що вона не замикає на собі усі проблеми, а вирішує їх, опираючись на колектив та команду менеджерів, які власне підібрала.
Зміни, які відбулися за рік її перебування на посаді директора заводу, вражають. На початку 2006 р. завод виробляв у середньому 300-500 тис. умовних штук цегли, а вже в наступному році підкорилася планка у 800 тис. Зросла якість готової продукції, з’явилося її різноманіття. Зникли рекламації від покупців. Майже втричі підвищилася заробітна плата.
Зрозуміло, на старому обладнанні далеко не поїдеш. Тож невдовзі на заводі встановили новий прес, поновили парк пічних та сушильних вагонеток, обладнали вузол змішування, встановили автомат багатострунної різки, замінили гірничу техніку. У жовтні 2007 р. після семи років простою запрацювала модернізована піч з випалювання цегли, завдяки якій виробництво вже наблизилося до мільйона штук на місяць. Незабаром розпочнеться будівництво ще однієї печі, на якій вироблятимуть цеглу особливої міцності. Сумарна потужність заводу перевищить свою проектну - 2 млн штук цегли на місяць.
Сьогодні ТОВ "СП "Цегельний завод" виробляє повнотілу та порожнисту рядову керамічну цеглу, а також камінь міцністю 100-200 з показником морозостійкості F35.
У 2007 р. з’явилася потовщена, так звана "полуторна", цегла, а в 2008 р. - і лицьова.
Подальший розвиток підприємства означає додаткові робочі місця, підвищення заробітної плати та більш значні податкові надходження до місцевого бюджету. Але головне, що люди повірили у своє підприємство, його керівника, у власні силу та вдачу. В них з’явилися надія та впевненість.