АлексЄЄв
Юрій Сергійович -
генеральний директор
Герой України.
Кавалер Всесвітнього рицарського ордена
Святого Станіслава.
Лауреат
Державної премії
України.
У 2004 р. Американським Біографічним Інститутом визнаний "Людиною року".
49008, м. Дніпропетровськ,
вул. Криворізька, 1,
тел.: (0562) 34-39-04,
факс: (0562) 34-43-79
Заснований у 1944 р. як автомобілебудівний гігант на Півдні України, Південмаш на ходу був переорієнтований на будівництво бойових ракет. Паралельно, частково з режимних міркувань, тут було організовано велике тракторне виробництво, потужність якого досягла 60 тисяч тракторів у рік.
За порівняно короткий термін у Дніпропетровську в співдружності з КБ "Південне" було створено 4 покоління бойових ракетних комплексів стратегічного призначення, більше 400 космічних апаратів п’ятдесяти типів, космічні носії "Циклон-2", "Циклон-3", "Космос", "Інтеркосмос", "Зеніт-2". Крім того, для потреб народного господарства було випущено 1,8 мільйона просапних тракторів, які експортувалися до 49 країн світу.
Вирішальну роль у досягненні Радянським Союзом паритету зі США в галузі ракетно-ядерних озброєнь зіграло створення
в Дніпропетровську ракетних комплексів SS-18 і SS-24.
Славною сторінкою історії Південмашу і КБП стала участь
у роботі над реалізацією Місячного проекту СРСР. КБ і завод набагато раніше за американців провели повне відпрацювання спускного апарата для космонавтів (так званого "місячного модуля"), і тільки через незалежні від дніпропетровців причини першими на Місяць висадилися не ми.
Незважаючи на результати тотальної конверсії, гнучке керівництво і далекоглядна політика управління дозволили Південмашу перебороти труднощі перехідного періоду і з суто ракетного виробництва стати багатопрофільним, зберігши для України і світового співтовариства свій інтелектуальний, технічний і технологічний потенціал.
Південмаш, який підтримував озброєння країни на світовому рівні в епоху ядерної гонки, органічно ввійшов і в епоху роззброєння, зберігши при цьому та удосконаливши багато своїх технологій.
Значне місце в роботі колективу займає надзвичайно ак-туальна сьогодні екологічна програма. СП "Укрінденерго ЛТД" на базі Південмашу уже випустило понад 500 вітро-енергетичних установок потужністю 100 квт. Нині успішно освоюються ВЕУ-600.
Південмаш 15 років випускає тролейбуси. СП "Татра-Південь" налагоджений випуск трамвайних вагонів. Силами спільного підприємства освоєна українська модель трамвая.
За замовленням фірми "Антонов" південмашівці освоїли шасі до літаків Ан-140 та Ан-148.
Сьогодні світ потребує утилізації ізотопних матеріалів, не говорячи вже про відпрацьовану ядерну сировину. З композиційних матеріалів на Південмаші розгорнуте виробництво контейнерів для збереження шкідливих відходів.
Головна ж мета Південмашу - ракетобудування. У 1999 р. в альянсі з провідними аерокосмічними фірмами був здійснений перший пуск українського ракетоносія "Зеніт-зSL" з морської акваторії. З того часу силами міжнародного консорціуму здійснено 15 успішних пусків з виведення комерційних комунікаційних супутників.
У рамках спільного з Бразилією проекту "Циклон-4" планується перший комерційний пуск із бразильського космодрому Алкантар.
За роки української незалежності за допомогою південмашівських космічних ракет був здійснений ряд успішних наземних пусків (виведення КА "Січ-1", "Океан-О" та ін.).
Життя SS-18 вдалося продовжити завдяки організації російсько-української компанії "Космотрас". Доопрацювавши цю машину і перетворивши її у ракетоносій "Дніпро", здійснюються комерційні пуски КА. А в 2006 р. за спільною програмою України і США носієм "Дніпро" планується доставити на місячну орбіту супутник. Використання ракети "Дніпро" у поєднанні
з автономним буксиром є найбільш економічно вигідним варіантом доставки легких супутників на орбіту Місяця.
Південмаш був складовою частиною союзного ВПК.
І сьогодні він прямує до колишнього іміджу, тільки в галузі космічних засобів доставки. Головне гасло ринку - потрапити в десятку - не без зусиль, але освоюється південмашівцями.
І перші плоди цього освоєння - прорив на світовий ринок космічних послуг кращої української ракети "Зеніт". |