ПОМАЗАНСЬКИЙ
Андрій Іванович -
генеральний директор,
депутат районної ради п’яти скликань

За особливі заслуги
в розвитку
сільського господарства
колгосп нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, а невтомний трудівник
А. Помазанський
відзначений державою
орденами Трудового Червоного прапора (1973 р.),
"Знак пошани" (1981 р.), Дружби народів (1986 р.),
Жовтневої революції (1991 р.).
Його ім’я добре відоме
в Україні, і вже за часів
незалежності він отримав ордени "Знак пошани" Міністерства аграрної політики України (2001 р.),
"За заслуги" ІІ (2001 р.)
і ІІІ (1998 р.) ступенів, відзнаку голови
облдержадміністрації
"За розвиток регіону" (2000 р.).
За цими нагородами -
авторитет і повага
трудового колективу.
Їх десятиріччями вигойдували придніпровський сонячний край, що не має межі
своїм щедротам, далечінь
і широчінь степового обрію.
Життя Андрія Івановича
наповнене трудовою звитягою та величністю селянської праці, як і 85-річна
історія господарства.
За весь час існування
аврорівці завжди були
в перших лавах новаторів
та раціоналізаторів.
Давня дружба з науковцями й сьогодні дозволяє
ДП "Агро-Аврора"
впевнено дивитися
у завтрашній день.
Орденоносне господарство
й за часів реформування
є флагманом у виробництві сільськогосподарської
продукції, а його керівник сповнений великої наснаги
на подальший розвиток
українського села.
Життєве кредо:
"Ніхто і ніщо не залишається без відгуку в моєму серці!"
Сьогодні це багатогалузеве господарство, де основними видами діяльності є виробництво зерна, молока, племінне та промислове свинарство. Всі виробничі підрозділи комп’ютеризовані.
Але так було не завжди. Особливо напруженими й нелегкими для "Аврори" були 90-ті роки, коли разом із молодою державою Україною селяни входили у незвідані простори ринкової економіки. Завдяки зусиллям А. Помазанського, аврорівцям вдалося тоді не втратити життєвого ритму, зберегти цілісність земель та майна. "Аврора" стала єдиним у районі господарством, в якому розпаювали майна на 22 мільйони гривень.
У ДП "Агро-Аврора" налічується 5400 га землі, на якій вирощують високі врожаї: озима пшениця дає 50 центнерів з кожного гектара, соняшник - 21,4, кукурудза - 56. У 2004 р. господарство стало базовим Одеського селекційно-генетичного інституту й пройшло атестацію на виробництво і реалізацію оригінального та елітного насіння ярого ячменю сортів Вакула і Адапт. У цьому ж році на землях "Аврори" Вакули вищого ґатунку отримали по 70 центнерів з кожного гектара (схожість була неперевершеною - 98%). На базі господарства восени
2005 року з метою популяризації наукових надбань буде створено науково-виробничий полігон, де висіватимуться перспективні сорти озимих культур. Це, за словами керівників та спеціалістів, реальна перспектива стрімкого входження у вітчизняний ринок нових технологій і стовідсоткова впевненість
у стабільності під час входження України до СОТ.
Вселяє надію на майбутнє і робота тваринників ДП "Агро-Аврора". У господарстві утримуються 22 тисячі голів свиней великої білої породи. Під безпосереднім керівництвом Андрія Івановича, ініціатора впровадження багатьох технічних і технологічних нововведень, був створений племінний репродуктор, який і забезпечує товарні ферми високоякісним племінним поголів’ям. Відтепер керівник разом зі спеціалістами та сподвижниками персонально відповідають за впровадження у життя програми створення на базі господарства племінного заводу
і доведення чисельності поголів’я до 50 тисяч одиниць.
Великий попит у межах України й близького зарубіжжя на продукцію ДП "Агро-Аврора" та щорічні призові місця на міжнародних виставках "Агро" - яскраве підтвердження якості поголів’я - рекордної продуктивності, міцної конституції та прекрасного екстер’єру. У 2005 р. поголів’я на відгодівлі мало середньодобовий приріст 780 грамів. Вагу в 100 кілограмів тварина досягає за 181 день. Витрати кормів на одиницю приросту становлять 3,51 кормових одиниць.
Переробні потужності ДП "Агро-Аврора" представлені власними комбікормовим заводом, олійницею, хлібопекарнею, ковбасним цехом. У наявності й мережа роздрібної торгівлі,
що розширюється з кожним роком.
Налагодивши тісні зв’язки з Придніпровською сільською радою, аврорівці реально вирішують проблеми жителів сіл Придніпровського, Мусіївки та Кам’янського. Вчасно і в повному обсязі відраховуються податки до бюджетів усіх рівнів, сплачуються кошти до Пенсійного фонду України тощо.
А.І. Помазанський упевнений: "Матеріальної допомоги потребують малі, старі та хворі. Всі інші - молоді та здорові - потребують роботи. Вважаю своїм обов’язком подальший розвиток підприємства й забезпечення людей роботою та достойною заробітною платою".
Сьогодні в ДП "Агро-Аврора" Нікопольського району працюють 550 осіб, а середня заробітна плата становить 750 гривень. Фонд оплати за шість місяців 2005 року склав 1 мільйон 300 тисяч гривень. Саме ж господарство продовжує проводити велику благодійну діяльність, допомагаючи продуктами харчування дитячим сирітським закладам регіону, школам, районній лікарні.
1283 пайовики стабільно отримують плату за оренду землі та майна. Фонд орендної оплати за 2004 рік - 1 мільйон 80 тисяч гривень.
Андрій Іванович народився 12 липня 1941 року в с. Русилів Бучацького району Тернопільської області. Після здобуття середньої освіти у 1958 р. успішно склав іспити до Бучацького ветеринарно-зоотехнічного технікуму Міністерства сільського господарства УРСР, який і закінчив у 1962 р., здобувши фах ветеринарного фельдшера. Трудову діяльність розпочав ветфельдшером колгоспу "Перше травня" Монастирського району.
У 1966 р. став студентом історичного факультету Гурівського державного педагогічного інституту. У 1971 р. переїхав на постійне місце проживання до с. Придніпровське Нікопольського району. Працював завідувачем репродуктивної свинотоварної ферми в орденоносному колгоспі-мільйонері імені Крейсера "Аврора". У 1992 році загальними зборами був обраний головою правління цього господарства.
Саме він, Андрій Помазанський, у 70-ті роки минулого
століття стояв біля джерел освоєння нової на той час галузі - промислового свинарства.
Здатність поєднувати професійну майстерність, інтуїцію та мудрість дозволили Андрію Івановичу Помазанському знаходити вірні рішення в життєвих проблемах, сприяти подальшому розвитку престижу господарства, вихованню низки керівників різних виробничих ланок. У виробничому вирі він покладається на свого першого заступника І.С. Шевчука, заступника
з питань рослинництва А.В. Виноходова, головного зоотехніка М.Ф. Балабанова, головного ветлікаря О.О. Петечела, інспектора з соціальних питань Н.М. Кривонос, головного бухгалтера О.З. Храпунову, бригадирів польових бригад А.Н. Ступака
та В.О. Прийменка, головного агронома А.Д. Собачинського, завідувачів тваринницькими фермами П.М. Суленка та
Л.С. Акимову, механізаторів Ф.В. Могильного, П.І. Орловського, доярку Л.М. Крюковську, свинарок - Героя Соціалістичної Праці М.В. Семенову та Є.О. Мурінець. Саме колектив з людей, працьовитих і відданих справі, А.І. Помазанський вважає найбільшим своїм досягненням.
Робота завжди забирала багато сил і часу, проте, пройшовши нелегкими тернистими шляхами, він сьогодні не нагадує втомленого подорожнього, а навпаки - сповнений снаги, творчості і натхнення. В ньому продовжують гармонійно поєднуватися талант і доброта, вимогливість і виваженість. Про А.І. Помазанського можна впевнено сказати: він зробив себе сам і не розгубив по життю те найкраще, що йому подарували батьки. Маючи доньку Марійку та сина Володимира, відтепер Андрій Іванович разом з дружиною Ольгою Григорівною виховують
в онуках бажання скрізь і в усьому бути потрібним людям.