Провідний майстер петриківського розпису,
член Національної спілки художників України, заслужений майстер народної творчості Української РСР

Нагороджений
Почесною грамотою
Президії Верховної Ради Української РСР, медаллю
"За трудову відзнаку".
Народився 21 лютого 1924 року в с. Петриківка на Дніпропетровщині в родині селянина.
Після закінчення школи навчався у Петриківській школі декоративного малювання, де під керівництвом заслуженого майстра народної творчості УРСР Т.Я. Пати старанно вивчав мотиви та композиційні принципи петриківської орнаментики, що продовжують давні традиції стилю українського бароко.
Майже десять років (1946-1955 рр.) Федір Панко був землевпорядником. З грудня 1955 року він став працювати за фахом - художником при петриківському Будинку культури. У ці роки він малює на папері яєчною темперою декоративні панно
з квітами та птахами, зокрема й тематичні з кремлівською вежею у квітах (1952) та ювілейне панно з пам’ятником Богдану Хмельницькому, присвячене 300-річчю возз’єднання України з Росією (1954). Ці твори - характерні зразки народної станкової графіки повоєнного періоду.
У 1958 р. Федір Савович очолив колектив цеху підлакового розпису, що відкрився у Петриківці при художньо-промисловій артілі вишивальниць "Вільна селянка", став викладати композицію петриківського орнаменту у створеній філії Дніпропетровської дитячої художньої школи. Працює у галузі підлакового розпису, в станковій графіці та зі стінопису.
Багато й плідно трудився Федір Савович на фабриці "Дружба", створюючи нові зразки сувенірних виробів із підлаковим розписом. Брав активну участь у ряді художніх виставок.
Творчість Федора Панка стала відомою на лише в нашій країні, а й далеко за її межами. Так, у 1968-1969 рр. Українське товариство дружби і культурного зв’язку із зарубіжними країнами відправило твори петриківського майстра для експонування в десятки країн світу.
У 1970 р. в Петриківці було відкрито Експериментальний цех петриківського розпису, де майстри розписують декоративні тарілі й створюють композиції на папері.
1975 рік був для народного майстра водночас напруженим
і плідним. Він брав участь у багатьох виставках та ярмарках.
У 1976 р. в Києві відкрилася виставка виробів декоративного мистецтва підприємств Художнього фонду УРСР. В окремому залі була представлена продукція цеху, очолюваного Федором Панком, - розписаний дерев’яний посуд, мальованки, декоративні настінні тарілі, твори станкової графіки.
У червні 1976 року в Києві в музеї Т.Г. Шевченка відбулася третя виставка Панка з нагоди 30-річчя його творчої діяльності.
4 листопада 1977 року Указом Президії Верховної Ради УРСР Федорові Савовичу Панку присвоєно почесне звання заслуженого майстра народної творчості Української РСР.
У січні 1978 року бригада петриківців у складі Федора Панка, Надії Шулик, Ніни Турчин, Світлани Глушенко, Валентини Стативи прибула до Києва для художнього оформлення павільйону УРСР на міжнародному ярмарку в Лейпцизі, що відкрився навесні 1978 року.
Федір Панко - людина невгамовна, творчо неспокійна, що ніколи не зупиняється на досягнутому. Нині він також продовжує мистецькі пошуки.