Член МГО
"Земляцтво Придніпров’я". Почесний громадянин
м. Дніпродзержинськ.
Ветеран Великої Вітчизняної війни

Нагороджений орденами:
Великої Вітчизняної війни, Трудового Червоного прапора, "Знак пошани" (двічі),
"За мужність";
медалями:
"За відвагу", Жукова,
"60 років визволення України від фашистських загарбників",
"За перемогу у ВВВ"
та ще 12 ювілейними
медалями;
Грамотами Президії
Верховної Ради УРСР (двічі),
Грамотою
Кабінету Міністрів України.

Народився 21 квітня 1925 року в м. Дніпродзержинськ.
Батько - Михайло Матвійович (1889-1944 рр.).
Мати - Тетяна Павлівна (1895-1981 рр.).
Сестра - Олена (1915-2005 рр.).
Брат - Іван (1922-1941 рр., загинув у бою під Гомелем).
Родина пережила всі страхіття фашистської окупації, і після звільнення міста у 1943 р. М.М. Ктітарев пішов на фронт. Брав участь у боях на Карельському, Прибалтійському, 2-му Білоруському фронтах, був поранений, інвалід ВВв.
Додому повернувся у 1950 р. Закінчив вечірній металургійний інститут у 1957 р. Одночасно працював, глибоко ознайомившись з міським господарством.
З 1963 р. по 1981 р., коли М.М. Ктітарева обирали головою виконкому, міська рада з повною силою займалася розвитком інфраструктури міста. За ці роки у місті, з населенням 250 тис. осіб, було збудовано 30 560 квартир сучасного типу, що дало змогу ліквідувати бараки, розселити комуналки, відселити з підвалів, дати квартири ветеранам і багатодітним сім’ям; розпочато будівництво мосту через Дніпро, благоустрій міста.
У місті працювали 34 підприємства, 5 торговельних установ, 2 універмаги, універсам, 9 лікарень, 40 шкіл, 60 дитячих установ, 10 технікумів, музичне училище, 2 інститути, 4 палаци культури, бібліотечний комплекс, 3 стадіони, 2 катки.
У 1981 р. Микола Михайлович призначений уповноваженим Міністерства зовнішньої торгівлі СРСР при Раді Міністрів УРСР.
З 1991 р. по 2001 р. працював у Національному виставковому центрі.
Дружина Євгенія Яківна (1929 р. н.) працювала на хімкомбінаті та на будівництві каналу Дніпро - Донбас.
Донька Тетяна (1952 р. н.) - доцент Московського державного університету ім. М. Ломоносова. Син Олександр (1949 р. н.) - лікар-психіатр.
Має чотирьох онучок: Євгенію, Тетяну, Наталію, Катерину.
Автор повістей "В степу під Баглієм", "Двобій" та поетичної збірки "По зову сердец", виданої за сприянням МГО "Земляцтво Придніпров’я" до 60-річчя звільнення рідного міста від фашистських загарбників.