Голова
Національної ради України
з питань телебачення
і радіомовлення
(2000-2004 рр.)

Кандидат філософських наук (1983 р.), доктор економічних наук (1997 р.), професор (1999 р.).

Заслужений діяч науки
і техніки України (2000 р.).

Державний службовець
2-го рангу (1999 р.),
1-го рангу (2001 р.).

Член Ради з питань інформаційної політики при Президентові України
(2001-2002 рр.).

Президент
ЗАТ "Дніпропетровський університет економіки та права" (з 1999 р.), завідувач кафедри "Економіка підприємства".
Дійсний член Академії
економічних наук
України (2000 р.).

Дійсний член Російської міжрегіональної академії соціальних технологій та місцевого самоврядування (1998 р.).

Дійсний член Міжнародної академії біоенергетичних технологій (1995 р.).

Почесний доктор
Дніпропетровського
хіміко-технологічного
університету.
Голова редколегії,
головний редактор науково-практичного фахового журналу з економіки
"Академічний огляд"
(1994 р.).

Автор ідеї створення
актової зали Нобелівських лауреатів з економіки
в Дніпропетровському університеті економіки
та права.
Співавтор ідеї створення
і організації Національної премії України в галузі
телебачення "Телетріумф" (2000 р.).

Голова спостережної ради Українсько-Польського
центру.

Народився 3 січня 1941 року в с. Городище Недригайлівського району Сумської області. Сама назва села говорить про історичне минуле рідного краю, що знаходився в епіцентрі багатьох подій ще з часів Київської Русі.
Батько Іван Павлович (1912-1942 рр.) загинув під Курськом у 1942 р., до Великої Вітчизняної війни був головою колгоспу в с. Городище.
Мати Кулина Дмитрівна - колгоспниця (1912-1986 рр.).
Брат Віктор - колгоспник, комбайнер (1935-1995 рр.).
Дружина Тамара Федорівна (1939 р. н.) - лікар, кандидат медичних наук.
Дочка Лілія (1969 р. н.) - кандидат соціологічних наук
у центрі соціологічних досліджень Дніпропетровського університету економіки та права.
Син Сергій (1978 р. н.) - директор Дніпропетровського Українсько-Польського центру сприяння розвитку менеджменту підприємництва та інвестицій; менеджер з розвитку у Дніпропетровському університеті економіки та права.
Здобував освіту у:
- Дніпропетровському державному університеті (1966-
1971 рр., "Історія і суспільствознавство");
- Академії суспільних наук при ЦК КПРС (1981-1983 рр.,
м. Москва; курс лекцій про сучасні тенденції розвитку суспільства, історії, соціології, про найновіші досягнення науки і техніки у світі).
- м. Москва - Баден-Вюртемберг (Німеччина), 1995 р., за Міжнародною програмою МВА (Маstеr of Business Administration) "Стратегічний маркетинг";
- Міжнародному університеті Шіллера, за програмою "Менеджмент освіти", (Лондон, 1998 р.).
Захистив:
- у 1983 р. кандидатську дисертацію "Об’єктивні умови та суб’єктивні фактори реалізації виховної функції виробничого колективу";
- у 1997 р. докторську дисертацію "Економіко-організаційний механізм регулювання виробничих процесів промислового комплексу".
Перші самостійні кроки в житті були зроблені в шістнадцятирічному віці на полях колгоспу "П’ятирічка" Недригайлівського району Сумської області, де працював два роки і, опанувавши професію водія у 1959 р., продовжував ще два роки трудитися у колгоспі "Заповіт".
У 1961-1966 рр. служив у лавах Радянської армії (Білоруський та Прибалтійський військовий округи).
Після демобілізації, набувши досвіду спілкування з людьми, виявив глибоке зацікавлення історією і вирішив здобути вищу освіту.
Отримані знання з успіхом застосовував на державній, партійній і суспільній роботі.
У серпні 1983 року Борис Іванович був обраний головою виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів, а з квітня 1985 року по вересень 1990 року обирався першим секретарем райкому партії одного з провідних районів
м. Дніпропетровська - Жовтневого.
У 1990 р. обраний президентом закритого акціонерного об’єднання "Союз", де пропрацював до липня 1993 року, коли був призначений ректором Дніпропетровської академії управління, бізнесу і права (з 2001 р. - Дніпропетровський університет економіки і права). Тут у 1997 р. захистив дисертацію й здобув наукове звання доктора економічних наук,
а в 1999 р. - вчене звання професора.
З червня 1999 року призначений першим заступником міністра Міністерства освіти України, а згодом до лютого 2000 року працював заступником міністра освіти і науки України.
У лютому 2000 року Борис Холод призначений головою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Нагороди та відзнаки:
Орден Данила Галицького (2004 р.), орден "За заслуги"
III ступеня (2003 р.). Медаль "20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр." (1965 р.). Почесна грамота Верховної Ради України (2004 р.). Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003 р.). Почесна орденська відзнака "Суспільне визнання" III ступеня (2003 р.). Нагрудний знак Київської міської ради "Знак пошани" (2001 р.). Нагрудний знак Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення "За розбудову телерадіоінформаційного простору України" (2004 р.). Нагрудний знак Державної служби України "За сумлінну працю" (2004 р.). У рейтингу "ТОП-100", організованому журналом "Корреспондент", був визнаний одним із найвпливовіших людей України (2002 р., 2003 р.). Нагрудний знак Міністерства освіти і науки України "Відмінник освіти України" (2001 р.). Подяка Президента України (1994 р., 1999 р.).
Автор монографій:
"Реформи в Україні: міфи і реальність" (1997 р.), "Соціально-економічна система як простір управлінського саморозвитку" (1997 р.), "Системний аналіз форм і методів управління соціально-економічними процесами" (1997 р.).
Співавтор монографій: "Концептуальні напрямки соціально-економічної реконструкції" (1997 р.), "Практика удосконалення оперативного управління" (1997 р.), "Оперативне управління виробництвом. Технологічна база управління" (1998 р.); навчальний посібник "Економіка підприємства" (2000 р.), "Управління проектами" (2000 р.), "Інформація, зв’язок і телекомунікації в Україні: економіка, право, управління" (2002 р.), численних статей з питань розвитку організаційних структур оперативного управління економічними системами, філософії розбудови нового механізму регулювання економіки України, стратегії сучасного менеджменту і маркетингу, проблем теорії
і практики оперативного управління, ефективного менеджменту на радіо і телебаченні.
Член Європейської асоціації міжнародної освіти (1996 р.). Брав участь у вітчизняних та міжнародних семінарах з питань освіти, економіки, науки, радіо, телебачення, зв’язку (Росія, США, Канада, Франція, Польща, Баварія, Угорщина, Мальта та інші).
Захоплення: спорт, рибалка.
У родині Бориса Івановича панує атмосфера духовності, чуйності, доброти і миролюбства.