Український радянський скульптор і графік, народний художник УРСР
Народився 18 жовтня 1896 року м. Катеринославі. У 1910 р. відвідує вечірні курси малювання у м. Катеринославі, заняття
в студії художника М. Сапожникова. У 1015 р. закінчив на відмінно Одеське художнє училище і був рекомендований до Академії мистецтв для навчання. У 1911 р. за сприяння Товариства катеринославських художників бере участь у виставці місцевих художників.
У кінці 1917 року повертається в м. Катеринослав з фронту Першої світової війни з Георгіївським хрестом. За дорученням ревкому бере участь в організації Катеринославської агітаційно-художньої майстерні на зразок Московських "Вікон РОСТу". У 1919-1920 рр. за його проектами були споруджені пам’ятник-обеліск "Героям революції", дерев’яна тріумфальна арка "Красная конница не знает преград" на честь Першої Кінної Армії, яка здійснювала кілометровий перехід по маршруту Майкоп - Ростов-на-Дону - Катеринослав - Умань. Автор малюнків на політичні і сатиричні теми для газет, серії кольорових плакатів "Абетка революції" (1921), поштових листівок "Боротьба з голодом на Поволжі" (1921), "Допоможіть голодуючим дітям Катеринославщини" (1922).
У 1922 р. на запрошення Державного видавництва України переїжджає до м. Харкова і займається книжковою графікою (оформлено 250 книг). Автор малюнків обкладинок до Ленінської бібліотеки (1922), до книги Дж. Ріда "Десять днів, що потрясли світ" (1923), до творів Т. Шевченка, Л. Толстого,
П. Тичини, Ф. Достоєвського, Г. Хоткевича та інших. Автор плакатів "Парижская коммуна - славний предвестник Октября" (1925), "КИМ - наше знамя", "8 Березня - день розкріпачення жінки" (1925), "Родина моя - комсомол" (1928), "Дніпрельстан збудовано" (1932). За створення плаката "В. Ульянов (Ленін)" (1924), в основу якого була покладена обкладинка до книги
Дж. Ріда "Десять днів, що потрясли світ" на Міжнародній виставці декоративного мистецтва отримав золоту медаль.
А в 1967 р. на ретроспективній виставці радянського політичного плаката в Москві цей плакат був визнаний одним із кращих.
У 1941 р. створює три плакати - "Смерть фашизму", "Мы победим", "Вперед к победе!". У 60-х роках працює над монументальною скульптурою. Автор пам’ятників П. Глінці в Запоріжжі (1955), С.М. Кірову в Макіївці (1959), В.І. Леніну в Кемерово (1960), Новочеркаську (1961), під Ленінградом (1967).
Помер Адольф Йосипович Страхов 3 січня 1979 року
в м. Харкові.