Видатний державний, військовий та політичний діяч, теоретик і організатор партизанського руху, командир Чернігово-Волинського партизанського з’єднання в роки Великої Вітчизняної війни
(1941-1945).
Генерал-майор.
Двічі Герой Радянського Союзу
Народився 30 березня 1901 року у с. Лоцманська Кам’янка, тепер в межах м. Дніпропетровська. Трудову діяльність почав
у 12 років. У 1920-1924 рр. служив у Червоній Армії. Демобілізувавшись, працював на будівництві тунелів Мерефо-Херсонської залізниці та Ріонської ГЕС (Кавказ).
Закінчив будівельний технікум у Чернігові, працював на профспілковій та партійній роботі. З 1938 р. - перший секретар Чернігівського обкому ВКП(б)У. З початком війни - секретар Чернігівського підпільного обкому. Організував і командував великим партизанським з’єднанням, яке діяло на території України, Росії та Білорусії. Указом Верховної Ради СРСР від 18.05.1942 р. за вміле виконання бойових завдань у партизанській боротьбі проти німецько-фашистських загарбників О.Ф. Федоров був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
У березні 1943 року йому присвоєне військове звання генерал-майор.
За наказом Українського штабу партизанського руху з’єднання О.Ф. Федорова розпочало новий рейд на територію Волині. У з’єднання влились декілька волинських партизанських загонів і воно здійснювало операцію під кодовою назвою "Рейкова війна" в районі Ковеля. Мета операції - дезорганізувати роботу залізниці в тилу німецько-фашистських військ і сприяти успіху радянських військ під час проведення Курської битви та наступу радянських військ по визволенню України. За час цієї операції, яка продовжувалась протягом року, його партизани знищили 549 ешелонів з боєприпасами, пальним, військовою технікою і живою силою ворога. Було знищено близько 10 тисяч загарбників. За цю операцію Федоров отримав другу медаль "Золота Зірка". З 1944 р. по 1957 р. очолював ряд обкомів
КП(б)У, а в 1957 р. призначений Міністром соціального забезпечення УРСР. Очолював раду Партизан України. Декілька разів обирався депутатом Верховної Ради СРСР.
Помер Олексій Федорович Федоров 9 жовтня 1989 року
в м. Києві.
Нагороди: 6 орденів Леніна, орден Жовтневої Революції, орден Суворова І ступеня, орден Богдана Хмельницького І ступеня, орден Вітчизняної війни І і II ступенів, орден Трудового Червоного Прапора, орден Червоної Зірки, медалі.
Його твори: "Последняя зима" (Москва, 1983), "Подпольный обком действует" (Москва, 1976).