Конструктор
ракетно-космічних систем. Головний конструктор
СКБ "Південне"

Створив новий напрям та школу в конструюванні ракет та космічних апаратів різного призначення, суттєвим
є його внесок у розвиток міжнародного співробітництва країн Варшавського договору
в галузі супутникового дослідження, а також у вивченні верхньої атмосфери та навколоземного міжпланетного простору
за програмою "Космос".

Герой Соціалістичної Праці (1959 р., 1961 р.).
Нагороджений орденами, золотою медаллю
ім. С.П. Корольова.
Академік Академії наук України (1961 р.)
та Академії наук СРСР (1966 р.). Лауреат Ленінської премії (1960 р.) та Державної премії СРСР (1967 р.).
Народився в с. Зирянова (тепер Іркутська область). Закінчив Московський авіаційний інститут та Академію авіаційної промисловості. Працював у Конструкторському бюро М. Полікарпова, у Науково-дослідному інституті ракетної техніки, а з 1954 р. став начальником і головним конструктором Спеціального конструкторського бюро "Південне" у м. Дніпропетровську. М.К. Янгелю було тоді сорок два роки. З цієї миті почалась нова історія "Південмашу", а разом із ним - і міста Дніпропетровська.
Янгель створив єдиний колектив однодумців і свою науково-конструкторську школу. Під його керівництвом було розпочато створення рідинних ракет на нових компонентах палива,
а також розробку автономних систем керування. Саме завдяки Янгелю розробили три покоління стратегічних ракетних комплексів. У 1959 р. ракету з новою системою керування було прийнято на озброєння, а в СРСР з’явився новий рід військ - ракетні війська стратегічного призначення. Лише в липні 1989 року ракету було знято з озброєння у зв’язку з укладенням договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. У 1960-ті роки М. Янгелем і його учнями було створено ряд нових зразків балістичних ракет далекої дії на висококиплячих компонентах палива, конструктивно і технологічно ще більше досконалих, з високими експлуатаційними й енергетичними характеристиками.
Наступним етапом у розвитку вітчизняної ракетної техніки стала розробка ракетних комплексів другого покоління і збільшення їх кількості на озброєнні. Ракети цього типу були практично невразливі для засобів протиракетної оборони США. З їх створенням і розгортанням було досягнуто паритету в галузі стратегічних озброєнь між СРСР і США, що стало основою для переговорного процесу щодо обмеження стратегічних озброєнь.
На базі бойових ракетних комплексів ще в 1950-ті роки янгелівці почали розробляти ракетоносії для штучних супутників Землі. Згодом з’явився космічний носій "Космос", який показав високу надійність і доцільність використання вже знятої з озброєння або морально застарілої військової техніки. Потім було розроблено нові носії, у тому числі "Циклон" - наймасовіший і найдешевший для запуску космічних апаратів. Гордістю дніпропетровців стала ракета-носій "Зеніт", для якої характерні точність виведення на орбіту, що перевершує цей показник
у зарубіжних носіїв, висока надійність і рівень автоматизації робіт на стартовому комплексі, екологічна чистота. До "Зеніту" й нині виявляють велику зацікавленість зарубіжні фірми.
Михайло Янгель пішов з життя у 60 років. Він устиг виплекати яскраве сузір’я таких видатних учених-конструкторів, спеціалістів, талановитих керівників, як С. Конюхов, В. Ковтуненко, О. Негода, В. Прісняков, Ю. Семенов, В. Уткін та багатьох інших. Учням М. Янгеля довелося завершувати розпочату ним розробку ракетних комплексів третього і четвертого поколінь.
В історії Дніпропетровська були дві постаті, які змінили його обличчя. У ХІХ ст. це був Олександр Поль, а в ХХ ст. - Михайло Янгель. Вони обоє своїм розумом, енергією, невсипущою працею підняли економіку цілого краю. Завдяки їм Дніпропетровськ став відомий на весь світ.