Один із найвидатніших державних та військових діячів катерининської доби, генералісимус
Родом з дворян Смоленської губернії. Рано залишився без батька, виховувався матір’ю. Навчався в Московському університеті, але не закінчив його.
Брав участь у державному перевороті 1762 р. і привернув до себе увагу Катерини, яка нагородила його 400 душами селян. Особливо відзначився під час російсько-турецьких війн, у придушенні повстання Пугачова. Швидко просувався по службі.
У 1770-1771 рр. вже був найвпливовішою особою в Росії. Мав титул Князя Таврійського, всі російські нагороди та іноземні відзнаки. Його листування з імператрицею в 1770-1780 рр. визначало всю зовнішню політичну ситуацію, особливо на Півдні. Потьомкін мав грандіозні плани як щодо зовнішньої, так і внутрішньої політики Російської імперії на землях, приєднаних у результаті російсько-турецьких війн.
Намісник Новоросійського краю був сумно відомий і як головний душитель козацьких вольностей, знищувач Запорозької Січі. І хоч козаки приписали його до Запорозького козацького війська під прізвиськом Грицька Нечеси (через пишну перуку, яку він носив), це не врятувало їх від репресивних заходів імперської влади. Пізніше Потьомкін, добре знаючи здібності та вміння козаків (він бачив їх хоробрість і військове мистецтво в боях з турками), швидко зрозумів, що саме козаки якнайкраще могли облаштувати Степове Подніпров’я та Причорномор’я, і доклав певних зусиль для повернення козаків у рідні місця, виділяв землі козацькій старшині. Безперечно, Потьомкін мав авантюрний характер. Все, що він замислював, було надмірним і більше скидалося на нездійсненні мрії, ніж на добре обмірковані, реальні плани. Проте, можливо, саме тому Потьомкіну
і вдалося здійснити відомі перетворення в Новоросії, побудувати багато населених пунктів, розпочати справи, які тільки через десятиліття стали реальністю, та й то в менших розмірах,
ніж замислював "світліший". Йому належала й ідея створення губернського центру Азовської губернії, а потім Катеринославського намісництва, міста Катеринослава. Світліший особисто "начертав" опис Катеринослава і представив його Катерині. Із замислюваного були побудовані палац намісника краю, Преображенський собор (менших розмірів, освячений 1835 р.) та фабрика. Місто не перетворилося на третю столицю імперії, бо вже в 1791 р. вмирає світліший, а в 1796 р. - імператриця.
Їх нащадки мали інші плани і вкладали кошти в інші проекти, вважаючи починання Потьомкіна надмірними та непотрібними. Відгуки сучасників про Потьомкіна були найсуперечливіші: від злого генія Катерини II, "князя темряви" до великої та геніальної людини.