Цивільний губернатор Катеринослава
(1847-1857 рр.)
Народився у 1789 р. в селищі Сууксу (тоді Феодосійського повіту Таврійської губернії) в Криму, де його батько (франко-швейцарський підданий, дворянин за службу) був директором казенних виноградних садів Судакської долини. Трирічним хлопчиком він залишився без батька, який рано помер. Ним опікувалась мати, німкеня за походженням, уроджена Марія Гройскрец. Хоча батьки були протестантського віросповідання, сина хрестили у православній вірі. Він здобув досить різнобічну, але домашню освіту, що дозволило йому в 1819 р. без особливої напруги з успіхом здати іспити для чиновників
у Харківському університеті.
Службову кар’єру А.Я. Фабр розпочав 25 травня 1804 року канцеляристом у Таврійській казенній експедиції, а завершив - 15 листопада 1857 року, пішовши у відставку за особистим бажанням з посади Катеринославського цивільного губернатора, у чині таємного радника. За всі ці роки він лише одного разу був у відпустці, пройшовши послідовно всю "Табель о рангах" у її цивільній частині.
У 1820-1840-х рр. він обіймав відповідальні посади в Криму та м. Одесі, будучи Таврійським губернським прокурором, правителем канцелярії Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, князя М.С. Воронова, який високо цінував Фабра, представляв його до чергових нагород і сприяв його просуванню по службі. Був кавалером 10 орденів, якими нагороджували за сумлінну цивільну службу, в тому числі ордена Білого Орла.
Головними рисами його адміністративної діяльності були величезна працездатність та самовідданість, непідкупність і чесність у розпорядженні казенним майном і фінансами, ділова компетентність. Ці якості виявлялися скрізь: і під час боротьби з епідеміями, і у справі придушення бунтів, і у тяжкі воєнні часи (Кримська компанія), і в мирних обставинах - як доброго господаря, який багато зробив для упорядкування і благоустрою міста Катеринослава. Зокрема, саме Фабр сприяв роботам щодо озеленення і благоустрою головної магістралі Катеринослава (теперішнього Дніпропетровська) - центрального проспекту міста, перетворення його в одну з найкрасивіших, зелених, зручних вулиць міста, де люди живуть, працюють і відпочивають.
А.Я. Фабр був відомий і своєю культурно-просвітницькою, науковою та благодійною діяльністю. Він був одним із членів-засновників Одеського товариства історії і старожитностей, виступив організатором дендрологічного музею в Одесі та Катеринославського громадського музею древностей, передав різні реліквії з особистої колекції в Одеський археологічний музей, підтримував зв’язки з Імператорським російським географічним та археологічним товариствами, Академією наук тощо. Видав низку праць з проблем історії, охорони пам’яток Півдня України й Криму.
Андрій Якович Фабр сприяв розвитку науки й освіти
в Новоросії. Він заповів 250 тисяч карбованців сріблом на заснування сирітського будинку в Сімферополі й кошти на оплату податків бідняків усіх віросповідань.