Засновниця
Міжнародного Теософічного Товариства, яке мало за мету об’єднання всього людства у всесвітнє братство незалежно від національності, релігії, касти
12 вересня 1831 року в затишному будиночку на тихій вулиці Катеринослава у сім’ї артилерійського офіцера П.О. Гана народилась дівчинка. Саме в цей час у будинку трапилась пожежа, яку пізніше стали вважати першим знаменням незвичайності дівчинки.
Усі жінки в цій родині незвичайні. Мати Олени Петрівни - Олена Андріївна Ган була відомою в Росії письменницею.
Її талант високо цінував В.Г. Бєлінський і називав "російською Жорж Санд". Бабуся Олена Петрівна Фадєєва, уроджена княжна Долгорукова, відзначалась винятковою на ті часи вченістю - вона знала кілька іноземних мов, займалась ботанікою, мінералогією, листувалась з видатними вченими Європи.
Молодша сестра О. Блаватської - В. Желіховська згодом стала відомою дитячою письменницею.
Що ж до самої О.П. Блаватської, то її ім’я давно вже стало
в усьому світі синонімом найвищої мудрості і духовності. День її смерті вже понад сто років відзначається у світі під назвою Дня Білого Лотосу - символу божественної мудрості в індійській релігійній філософії.
О.П. Блаватська прожила незвичайне, бурхливе життя, початок якого пов’язаний із Дніпропетровськом.
Зовсім юною вона вийшла заміж за літнього барона Блаватського, для того лише, щоб вирватись на волю. Майже двадцять років подорожувала по всьому світові, об’їздила Європу, Азію, Північну Африку, обидві Америки, довгий час провела
в Тибеті, де вивчала мудрість східних адептів.
Людям стороннім здавалась авантюристкою, легковажною шукачкою пригод; у Європі її вважали шарлатанкою, в Індії індійський уряд встановив за нею нагляд як за російською шпигункою, навіть її рідним ці подорожі здавались безцільними блуканнями. А насправді ці роки для О.П. Блаватської були часом учнівства, напруженої роботи розуму і серця, вона вивчала релігію, філософію, культуру, історію, звичаї різних часів і народів. Працювала над розвитком своїх психічних
і розумових здібностей.
Синтезом цієї багаторічної роботи стали її теософічні праці "Викрита Ізіда", "Голос Безмовності", "Ключ до теософії",
"Із печер і хащ Індостану". І найголовніша - тритомна праця "Таємна Доктрина", над якою вона працювала до останнього подиху.
І сьогодні, через понад 100 років після створення, це Товариство живе і діє, продовжує поглиблювати і розвивати езотеричне вчення О.П. Блаватської, яке вона принесла в дар скептичному раціоналістичному Заходу від мудрого таємничого Сходу.