Засновник дешевої
і короткотермінової народної школи, педагог.
Відомий літератор, публіцист

Нагороджений золотою медаллю за значні заслуги
в галузі педагогіки та літературну діяльність.
Народився 14 липня 1834 року в м. Харкові в сім’ї обрусілого німця з остзейських дворян та української шляхтички. Хлопчикові ледве виповнився рік, як померла його мати, а незабаром батько одружився вдруге. Деякий час малий Микола знаходився під опікою німця-гувернера, досконало опанував німецьку мову, яка дуже знадобилась йому в майбутньому, коли він вчився у Ліфляндії, в місті Верро в навчальному закладі Крюммера. Через два роки хлопчик потрапив до Петербурга і навчався тут у відомому пансіоні Філіппова. Закінчив освіту Корф
у ліцеї, з якого вийшов у 1854 р.
Приналежність Миколи Олександровича до знатного роду відкривала йому можливість зробити блискучу кар’єру в столиці. Але, прослуживши півтора року в департаменті Міністерства юстиції, Корф, всупереч умовлянням родичів, покинув службу і поселився у власному маєтку Нескучному в Катеринославській губернії. У 22 роки Микола Олександрович одружився і десять років прожив щасливим сім’янином і поміщиком, зібрав за цей час велику бібліотеку, зайнявшись вихованням і навчанням дочок, став посилено вивчати педагогіку, їздив до Італії для вивчення шкільної справи.
Саме барону Корфу належить ідея, а також практичне втілення дешевої і короткотермінової народної школи, навчальний курс якої вкладався у три зими. Миколі Олександровичу довелося починати на порожньому місці. Протягом невеликого часу він підготував і видав п’ять підручників та посібників для народної школи. Корф упорядкував першу книгу-керівництво для народних шкіл "Наш друг", розраховану як на учнів, так
і на вчителів. Довгий час вона залишалась найкращою і чи не єдиною у своєму роді.
Початок його літературної діяльності відноситься до 1859 р. Його турбували питання покращення економічного становища селян - це був час підготовки селянської реформи.
Такий відомий педагогічний авторитет, як К.Д. Ушинський надзвичайно високо цінував діяльність Корфа. Завдяки його діяльності у 60-70 рр. Олександрійський повіт Катеринославщини вважався в імперії своєрідною педагогічною Меккою.
У 1872 р. виїжджає за кордон і поселяється в Женеві. Вже у Швейцарії він одержує повідомлення про те, що йому присуджено звання почесного члена Олександрівської училищної ради. Тут він прожив вісім років з короткими приїздами до Росії, під час яких брав участь у шкільних справах земств. Відійшовши від практичної роботи, педагог активно зайнявся публіцистикою. Женевська академія наук обрала його своїм почесним членом.
У 1880 р. Микола Корф повернувся на батьківщину. Відразу ж з головою поринув у шкільні справи, проводячи екзамени
в народних школах, відкриваючи недільні школи. Останньою справою Миколи Олександровича стало відкриття Гнединського ремісничого училища. 13 листопада 1883 року він помер у Харкові на руках дружини "від повного виснаження життєвих сил", як визначили лікарі причину смерті. 15 листопада відбулось поховання у присутності великої кількості людей.