Одеська область розташована в південно-західній частині України, займає територію північно-західного Причорномор’я від української частини Дунаю до Тилігульського лиману і простягається від Чорного моря на північ, у глибину суходолу на 200-250 км. Займає значну територію - 33,3 тис. км2 - найбільшу серед інших областей України. Розміщена в лісостеповій (північна третина краю) та степовій ландшафтних зонах. Головна особливість економіко-географічного положення області - її приморське і прикордонне положення.
Територія Одещини потенційно небезпечна з точки зору кліматоутворюючих факторів. Наявність бризових циркуляцій сприяє накопиченню забруднюючих речовин в атмосферному повітрі; значна кількість днів з туманами, інверсією в осінньо-зимовий період також призводить до інтенсивного забруднення великих територій.
Завдяки географічному положенню та особливим природним умовам область виділяється в господарському комплексі України своїми транспортно-розподільчими функціями, розвиненою промисловістю, сільськогосподарським виробництвом, рекреаційним господарством приморського типу, розвиненими галузями соціальної сфери.
Природні ресурси характеризуються, перш за все, наявністю приморських водойм - лиманів, уздовж морського узбережжя, а вздовж дунайського берега - придунайських озер. Вони становлять велике природне багатство Одеської області.
Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів залишається однією з найбільших актуальних проблем, хоча загальне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище Одещини в останні роки має тенденцію до зменшення, проте протягом 2004 р. в атмосферне повітря, водні та земельні ресурси потрапило 293,9 тис. т забруднюючих речовин. У розрахунку на 1 км2 території області в повітря потрапило 4,2 т шкідливих речовин, наявність токсичних відходів становить 61,5 т.
Щорічне підвищення частки сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища створює сприятливі умови для здійснення екологічної політики щодо збереження та відновлення природних ресурсів.
На стан забруднення атмосферного повітря в області впливає насамперед ситуація в промисловості, оскільки основними джерелами викидів забруднюючих речовин є підприємства і транспортні засоби.
Основна частина забруднюючих речовин, викинутих в атмосферне повітря протягом 2004 р., потрапила від усіх видів транспорту - 111,5 тис. т, у тому числі від автотранспорту - 93,4 тис. т, авіаційного, залізничного та морського - 18,1 тис. т.
Негативний вплив мають викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробничої діяльності підприємств. Із стаціонарних джерел забруднення протягом 2004 р. було викинуто 29,2 тис. т забруднюючих речовин. У порівнянні
з 2003 р. викиди в атмосферу зросли на
2,8 тис. т (або на 10,7%), але з 1990 р. - зменшились у 4,4 раза.
Зростання обсягів викидів забруднюючих речовин обумовлено, в основному, поступовим нарощуванням обсягів виробництва окремих видів промислової продукції, проведенням інвентаризацій шкідливих речовин на деяких об’єктах, а також через неефективну роботу газоочисних установок, які потребують реконструкції.
За підсумками 2004 р. щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення склала майже 869 кг на 1 км2.
Основними забруднюючими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення, є сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають у 2004 р. 65% від усіх викидів по області. У значно менших кількостях в атмосферу викидаються специфічні речовини: бенз(а)пірен, формальдегід, фтористий водень і деякі інші.
Екологічну обстановку в регіоні формували підприємства, які виробляють електроенергію, газ та воду (12,7 тис. т, або 43,6% від загальної кількості викидів), підприємства обробної промисловості (відповідно 11,1 тис. т, 38,1%), транспортні підприємства (2,6 тис. т, 9,0%).
Однак на стан атмосферного повітря населених пунктів області значною мірою впливають викиди пересувних джерел забруднення і, насамперед, автомобільного транспорту. Надходження забруднюючих речовин від автотранспорту домінують над викидами від стаціонарних джерел, складають 76% від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять
в атмосферне повітря. Причиною цього є значне зростання кількості приватних транспортних засобів, незадовільний технічний стан автотранспорту, низька якість палива та відсутній дієвий контроль за його якістю та ін.
У 2004 р. обсяг витрат на здійснення повітроохоронних заходів підприємствами області склав 7488,9 тис. грн, що сприяло зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 528,5 т.
У межах області розташовані ділянки басейнів трьох великих рік - Дунаю, Дністра та Південного Бугу. До водного фонду області відносяться також 1140 малих річок та струмків загальною довжиною 7632 км,
55 водосховищ, 15 лиманів, понад 800 ставків. За останні роки половина малих річок області припинила своє існування.
Проблема екологічного стану водноресурсного потенціалу залишається для області актуальною. Одеська область характеризується слабкою і надто нерівномірною забезпеченістю підземними водними ресурсами, придатними для господарсько-питного водопостачання.
Централізованим водопостачанням охоплено лише 57% населених пунктів,
у 83% з них вода не відповідає вимогам державного стандарту "Питна вода". Дефіцит питної води в області становить понад 600 тис. м3/добу.
Майже половина населення області використовує підземні води. В області експлуатується понад 5,5 тис. артезіанських свердловин. Однак забезпеченість потреби підземними водами питної якості в цілому по області становить 28%. В області діє
36 комунальних, 317 відомчих та 558 сільських водопроводів, а також 5700 джерел децентралізованого водопостачання (колодязі, каптажі).
У системах централізованого водопостачання експлуатується 36 водопровідних насосних станцій, 52 резервуари чистої питної води.
Норма споживання води на 1 людину за добу становить: м. Одеса - 350 літрів, міста і селища - 140-220 літрів.
Великою проблемою з точки зору погіршення якості води у водоймах області є скидання в них забруднених стічних вод. Більше 45% каналізаційних очисних споруд знаходяться в незадовільному технічному стані, фізично та морально застаріли; 37% каналізаційних мереж перебуває
в аварійному стані.
У використанні води на побутово-питні, промислові потреби та сільськогосподарське водопостачання спостерігається зменшення у зв’язку із загальним зниженням виробництва в галузях народного господарства, лімітованою подачею електроенергії до водозабірних споруд та споживачів.
Майже три чверті забруднених стоків потрапило в поверхневі водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Решта забруднених зворотних вод - 44 млн м3 надійшла
у водойми без очистки, що на 17% менше, ніж у 2003 р., але в 15 разів більше, ніж
у 1990 р.
Земельний фонд Одеської області складає 3,3 млн га, з них 78% займають сільськогосподарські угіддя. Показники землезабезпеченості в області помітно вищі середніх в Україні. На одного мешканця області пересічно припадає 0,97 га сільськогосподарських угідь, що на 17% вище показників середньої землезабезпеченості
в Україні. Половина земель області (48%) еродована, з них 35% - середньо- й сильнозмиті. У межах області розміщено понад 1100 ярів площею 13,7 тис. га, близько 20% території області займають карстові явища.
Серед комплексу агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення родючості землі, підтримання позитивного балансу поживних речовин у ґрунті, важливе місце належить внесенню мінеральних та органічних добрив. Під урожай 2004 р. сільськогосподарськими підприємствами області на всю посівну площу внесено 24,9 тис. т мінеральних добрив у поживних речовинах, що на 5,4 тис. т більше, ніж у 2003 р.
В Одеській області дуже розповсюджені зсувні процеси, що викликають руйнування споруд, втрати цінних сільськогосподарських земель. У цілому на території області зареєстровано більше 5 тис. зсувів, найбільша їх частина формується на півночі області. Особливе місце в розвитку зсувів займає морське узбережжя та схили лиманів. Площа зсувонебезпечних ділянок складає майже 20% території області.
Набули загрозливого характеру масштаби підтоплення населених пунктів області. Активізація цього процесу обумовлена незбалансованою водогосподарською діяльністю, освоєнням та забудовою територій без виконання належного комплексу інженерно-технічних заходів, засипання яружно-балочної мережі та ін. Усього на території області під впливом підтоплення різного ступеня знаходяться 390 населених пунктів (33% від загальної кількості). При цьому систематично підтоплюються 72 населених пункти.
За статистичними даними, обсяг утворення побутових відходів в області складає майже 4,0 млн м3. З 545 полігонів твердих побутових відходів на території області практично відсутні такі, що відповідають вимогам санітарних та екологічних нормативів. Так, у м. Одесі щорічно утворюється близько 1,5 млн м3 твердих побутових відходів. За цими даними, до 2005 р. обсяг побутових відходів збільшився до 2,4 млн м3.
Величезні обсяги накопичень промислових токсичних відходів, реальна небезпека, яку вони становлять для населення
і навколишнього природного середовища, є складною проблемою, що потребує невідкладного вирішення.
Протягом 2004 р. на підприємствах області утворилося 21,1 тис. т токсичних відходів, що на 41,3% менше, ніж у 2003 р.
Більша кількість утворених токсичних відходів належить до III класу небезпеки (13,8 тис. т, або 65,6%), до IV класу -
5,9 тис. т, або 28,0%. Відходи І та ІІ класів склали 0,1 та 1,3 тис. т відповідно.
Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року, велика кількість нафтопродуктів і нафтошламів, відпрацьованих формувальних сумішей, осадків із відстійників після реагентного або коагуляційного очищення, важких металів, відпрацьованих каталізаторів тощо.
Щороку, з порушенням санітарних норм і правил, токсичні промислові відходи самовільно вивозяться їх власниками, що призводить до влаштування стихійних звалищ і завдає шкоду навколишньому природному середовищу.
Протягом 2004 р. кількість токсичних промислових відходів, відправлених підприємствами області в місця неорганізованого складування, збільшилася й склала 69,4 т, або 0,3% від утворених.
Станом на 1 січня 2005 р. в сховищах організованого складування та на території підприємств області накопичилось
2049,7 тис. т токсичних відходів, із них 932,8 тис. т належить до І-ІІІ класів небезпеки.
Частка використаних та знешкоджених відходів, у загальному обсязі утворених
у 2004 р. склала 14,5%, що на 5,1 відсоткового пункту більше, ніж у попередньому році.
Серед токсичних відходів надзвичайно небезпечними є непридатні для застосування хімічні засоби захисту рослин. На кінець 2004 р. у сховищах організованого складування їх накопичилось майже
1500 т.
На виконання Регіональної програми поводження з токсичними відходами на 2001-2005 роки, затвердженої рішенням сесії обласної ради від 21 лютого 2002 р. № 420-ХХІІІ в області продовжується робота з розв’язання проблем поводження
з відходами, насамперед з токсичними та непридатними, а також забороненими для використання хімічними засобами захисту рослин.