Чернігівська область, розташована на півночі України в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини, має своєрідні природні ландшафти, досить поширені біологічні різновиди. Стан навколишнього природного середовища в області оцінюється неоднозначно: просторові переваги і перспективність розвитку природних комплексів, здатність до самоочищення поєднуються зі значним антропогенним тиском на нього.
На сьогодні в області найбільшими забруднювачами атмосферного повітря
залишаються КЕП "Чернігівська ТЕЦ" - 10657,903 тонн; Гнідинцівський газопереробний завод - 2070,343 тонн; Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів - 1558,392 тонн; Мринське виробниче управління підземного зберігання газу - 1273,102 тонн.
Надра Чернігівщини багаті корисними копалинами. Сировинний потенціал регіону на 59,7% складається з паливно-енергетичних корисних копалин - нафти, конденсату, торфу; 31,3% загальних мінеральних ресурсів належить будівельній сировині;
8,5% - води прісні та мінеральні; 0,5% - нерудні корисні копалини для металургії.
Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Підземні водні горизонти становлять частину Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Вони є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової, переробної промисловості і сільськогосподарського водопостачання.
Станом на 01.01.2006 р. в області нараховується 4609 артезіанських свердловин. З метою запобігання забрудненню підземних водних горизонтів протягом 2005 р. здійснено санітарно-технічний тампонаж 119 недіючих артезіанських свердловин.
Для контролю за якісним станом підземних вод існує 292 спостережні свердловини, які розміщені на 55 об’єктах області.
Гідрографічна мережа області належить до басейну Дніпра. Територією Чернігівщини протікають 1570 річок різної довжини, серед яких Дніпро, Десна; Сож, Судость, Сейм, Снов, Остер, Трубіж, Супой, Удай. Загальна довжина річкової мережі складає 8336 км, густота - 0,26-260 м/кв. км.
Першочерговою проблемою залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах. У 2005 р. 18 підприємств області допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області.
З працюючих очисних споруд ефективно, без забруднення водойм, протягом
року працювали очисні споруди таких
підприємств, як ДП "Коропський завод" ТОВ "Сил", ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", ТОВ "Комунальник"
м. Новгород-Сіверський, КП "Прилукитепловодопостачання", КП "Ревна" м. Семенівка, ДП "Прилуцький завод протипожежного та спеціального машинобудування
"ПОЖСПЕЦМАШ" смт Ладан.
У результаті виробничої діяльності
на підприємствах і в організаціях області щорічно утворюється близько 100 тис. тонн токсичних відходів, з них близько 20 тис. тонн токсичних відходів знешкоджується, близько 0,25 тис. тонн використовується для потреб виробництва. Найбільше відходів утворюється в м. Чернігові - близько 92% від
загальної кількості. Нині в області накопичилося близько 2150 тис. тонн (враховуючи золу КЕП "Чернігівська ТЕЦ фірма "Тернова").
Побутові відходи складуються на
26 полігонах та 637 звалищах області. Її заповнення не супроводжується оптимізацією технології експлуатації, зростанням технічної оснащеності та вдосконаленням схем санітарної очистки. На більшості об’єктів відсутні спеціальні природоохоронні споруди і системи екологічного моніторингу. Все це різко погіршує їхні екологічні параметри, робить полігони небезпечними для довкілля та здоров’я населення прилеглих територій. Основна кількість полігонів розташована біля адміністративних центрів районів області (22), крім того, біля м. Остер, смт Лосинівка, Любеч та с. Добрянка. Найбільші полігони
в містах Чернігові (28,8 га), Ніжині (15,1 га) та Прилуках (9 га).
На золовідвалах Чернігівської ТЕЦ накопичено понад 2 млн тонн золи. Резервні площі для подальшого її розміщення відсутні. Розроблено проект золонакопичувача на базі ставка-накопичувача № 6
ВАТ "Чернігіввовна", але його будівництво здійснюється дуже повільно. Існує постійна загроза забруднення вод р. Десна.
Кількість рідких токсичних відходів підприємств м. Чернігова, що розміщувалися в діючому ставку-накопичувачі, в 2004 р. становила близько 1775,8 тонн. Стан ставків, експлуатація яких припинена, не відповідає вимогам санітарно-технічних та екологічних норм та правил. Аналізи проб води зі спостережних свердловин свідчать про значні перевищення ГДК з вмісту забруднюючих речовин у підземних водах.
За даними інвентаризації, проведеної протягом вересня-жовтня 2006 р., непридатні хімічні засоби захисту рослин зберігаються на 278 складах, що розташовані
в 22 районах області. Загальна кількість непридатних ХЗЗР, що накопичені, складає 960,5 тонн. У незадовільному стані зберігається 109,6 тонн непридатних ХЗЗР, які розміщені в 61 складах.
Загальна площа земель лісового фонду становить 715,4 тис. га, зокрема вкритих лісовою рослинністю - 655,4 тис. га (20,5% від загальної площі області).
Веденням лісового господарства в області займаються 58 постійних лісокористувачів, зокрема 11 державних підприємств Чернігівського обласного управління лісового господарства, загальна площа яких
395,8 тис. га (55% від площі лісів). До відання Державного комітету лісового господарства України не входять 47 постійних лісокористувачів, загальною площею лісів
317,2 тис. га (45% від площі лісів); серед яких 19 дочірніх комунальних підприємств "Чернігівоблагроліс", 2 лісгоспи та 1 лісництво Міноборони України, Коропське СЛП "Агролісгосп" та РКСЛП "Корюківкаліс", також 23 сільгосппідприємства в різних районах області. Особливе занепокоєння викликає стан лісовідновлення
у твердолистяному господарстві.
В окремих лісогосподарських підприєм-ствах частина зрубів суцільних рубок
господарсько-цінних порід (дуб, сосна) без достатньої кількості підросту головних порід, які відповідають корінним типам деревостанів, у порушення головних порід, які відповідають корінним типам деревостанів, у порушення "Правил відновлення лісів і лісорозведення", залишаються під природне поновлення малоцінними другорядними породами (акація, осика). Не проводиться реконструкція малоцінних м’яколистих молодників, де лісорослинні умови оптимальні для вирощування господарсько-цінних порід дерев.
Незадовільний стан полезахисних смуг у всіх районах області та недостатня їх кількість, особливо у південних районах. Більшість полезахисних смуг не закріплена за постійними користувачами, тому не проводиться реконструкція та догляд за існуючими смугами, майже не створюються нові. Через відсутність належної охорони в полезахисних смугах проводяться безсистемні незаконні рубки, що негативно впливає на стан навколишнього природного середовища.
Низькопродуктивні землі сільськогосподарського призначення, на яких відбулося природне заліснення, своєчасно не переводяться у вкриту лісом площу і не передаються під охорону сільськогосподарським підприємствам. У зв’язку з цим на даних землях здійснюються самовільні рубки
дерев (заготівля дров’яної деревини, новорічних ялинок тощо).
Останнім часом складно вирішується питання, пов’язані із захистом лісових насаджень від шкідників та хвороб. Це вимагає щорічного вжиття широкомасштабних лісозахисних заходів, які потребують значних фінансових та матеріальних витрат.
Станом на 15.02.2006 р. природно-
заповідний фонд Чернігівської області складають 652 об’єкти, площею 252,2 тис. га, з них загальнодержавного значення -
23 об’єкти, площею 50,5 тис. га.
Природно-заповідний фонд складають 8 категорій об’єктів: Ічнянський та Мезинський національні природні парки, регіональний ландшафтний парк "Міжрічинський", 440 заказників, 132 пам’ятки природи,
23 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища, дендропарк "Тростянець", Менський зоопарк.
Ічнянський національний природний парк створено Указом Президента України у квітні 2004 р. на площі 9665,8 га, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природно-ландшафтних та історико-культурних комплексів у верхів’ях р. Удай. До складу парку увійшов і дендропарк загальнодержавного значення "Тростянець". На сьогодні Ічнянський НПП - природоохоронна установа загальнодержавного значення, яка активно веде роботу з охорони і збереження цінних природних комплексів, організовує науково-дослідну роботу на території парку, створює умови для розвитку туризму та рекреації, проводить екологічну освітньо-виховну роботу.
Указом Президента України від 10.02.2006 р. з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів Чернігівського Полісся
в заплаві р. Десни у Коропському районі Чернігівської області створено Мезинський національний природний парк площею 31035,2 га. Найближчим часом вестимуться організаційні роботи щодо подальшої діяльності парку.