Кандидат економічних наук.
Народився 27 травня 1953 року в
м. Харкові.
У 1970 р. після закінчення школи вступив до Харківського інституту інженерів комунального будівництва, який закінчив у 1975 р. і одержав спеціальність - інженер-електромеханік.
Трудову діяльність розпочав у 1975 р. в депо ім. Красіна Київського трамвайно-тролейбусного управління.
З 1976 р. по 1977 р. проходив військову службу.
З 1980 р. працював інженером-технологом, начальником бюро, заступником начальника цеху, начальником цеху, заступником директора з виробництва, секретарем парткому заводу "КІНАП".
У 1987 р. був обраний заступником голови виконкому Мінської районної ради народних депутатів і у 1992 р. призначений на посаду першого заступника голови державної адміністрації у Мінському районі міста Києва.
З вересня 1992 р. по 1994 р. працював заступником начальника Головкиївархітектури - головою Київського земельного комітету.
З 1994 р. по 1998 р. обіймав посаду заступника начальника управління комунального майна, управління майном
м. Києва, Головного управління житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації.
З 1998 р. по 2002 р. очолив Київське міське управління земельних ресурсів.
У 2001 р. закінчив Інститут післядипломної освіти Рівненського державного технічного університету за фахом - інженер-землевпорядник.
З червня 2002 р. - заступник голови Київської міської державної адміністрації - начальник Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
За досягнення високих показників у роботі присвоєно почесне звання "Заслужений будівельник України", нагороджений Грамотою Державного комітету України по земельних ресурсах, двічі - Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Пам’ятною медаллю та Почесною грамотою Верховної Ради України.
Земля в Києві з його розвиненою соціальною та інженерно-транспортною інфраструктурою та інвестиційною привабливістю являє собою величезне багатство, яким необхідно розумно та ефективно розпоряджатися. Ефективне використання земельних ресурсів у будь-якому населеному пункті, а особливо у столиці держави, вимагає відповідного законодавчого та нормативного забезпечення.
Усвідомлення необхідності удосконалення управління земельними ресурсами спонукало до прийняття низки законодавчих та нормативно-правових актів, таких як Закони України "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про охорону земель", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про державну експертизу землевпорядної документації", "Про розмежування земель державної та комунальної власності". Останній Закон, який визначає правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин, повинен стати ключовим документом у процесі подальшого розвитку в Україні земельних правовідносин.
Згідно з Концепцією формування земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, яка затверджена рішенням Київради і відповідає прийнятому Закону, після завершення розмежування земель до комунальної власності міста має бути передано приблизно 90% усіх земель міста. В державній власності
залишаться лише землі, які не можуть бути передані в комунальну, а саме: землі атомної енергетики, оборони, землі під казенними підприємствами та ті, що використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України тощо. Решта - це землі, передані в приватну власність, завдяки чому набувається можливість найбільш повної реалізації інтересів громадян та міста з одночасним збільшенням капіталовкладень
у земельні удосконалення.
Резервні території, які залишаться в комунальній власності після остаточного розподілу та формування земель у столиці, використовуватимуться для подальшого розвитку містобудівної діяльності та інфраструктури міста, а також для отримання надходжень від користування землею.
З метою підвищення ефективності роботи, покращення матеріально-технічного забезпечення та для виконання повноважень, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням Київської міської ради від 20.06.2002 р.
№ 28/28 "Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури та загальної чисельності" на базі Київського міського управління земельних ресурсів створене Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
Положенням про Головне управління земельних ресурсів визначено його основні завдання:
- забезпечення проведення земельної реформи, створення умов для рівноправного розвитку всіх форм власності на землю та організаційних форм господарювання;
- здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земельних ресурсів усіх форм власності;
- ведення моніторингу земель, здійснення землеустрою, ведення кадастру міських земель;
- розробка і здійснення міських програм раціонального використання та охорони земель, поліпшення навколишнього природного середовища.
За десятирічний період колективом, який працює в Головному управлінні земельних ресурсів, проведена і на сьогодні продовжується значна робота щодо виконання завдань, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами
з реформування земельних відносин, рішень Київської міської ради та розпоряджень Київської міської державної адміністрації з управління земельними ресурсами, зокрема: здійснення інвентаризації земель міста, самоврядного контролю за ефективністю використання та охороною земель, ведення земельного кадастру, визначення грошової оцінки земель; надання земель у постійне користування та передача їх в оренду; продаж, у тому числі на аукціонах, земельних ділянок несільськогосподарського призначення; передача
в приватну власність громадянам присадибних та садових ділянок тощо.
Працівників Головного управління нагороджено:
- відзнакою Президента України;
- Почесною грамотою Верховної Ради України;
- орденом "За заслуги" ІІІ ступеня;
- Почесними грамотами Кабінету Міністрів України;
- нагрудними знаками "Почесний землевпорядник України", "Почесний економіст України", "Заслужений будівельник України";
- грамотами Державного комітету України по земельних ресурсах;
- нагрудними знаками - Знак Пошани від Київського міського голови;
- Почесними грамотами та подяками Київського міського голови.
Київською міською радою створено комунальні підприємства "Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі" та "Київський інститут земельних відносин", працівники яких здійснюють розробку проектів відведення при оформленні права власності та права користування землею, технічної документації зі складання державних актів на землю та договорів оренди земельних ділянок громадянам та юридичним особам; беруть участь у роботі з інвентаризації земель, у веденні чергового кадастрового плану столиці; проводять значну науково-дослідну роботу із земельних питань, у тому числі з підготовки та розгляду проектів законодавчих та нормативно правових актів із земельних питань.
Необхідно зазначити, що на сьогодні земельні відносини в Києві відбуваються в правовому полі, яке складається не лише із законів та інших нормативно-правових актів, прийнятих центральними органами державної виконавчої влади, а також з нормативних та розпорядчих документів, прийнятих Київською міською радою, Київським міським головою та Київською міською державною адміністрацією. Така тенденція у регулюванні земельних відносин є позитивною і заслуговує розвитку та удосконалення у зв’язку з тим, що тільки Київська міська влада і, безпосередньо, Головне управління земельних ресурсів, усвідомлює існуючі в місті проблеми та забезпечує шляхи їх вирішення. Зокрема, мова йде про цілу низку нормативних та розпорядчих документів у сфері земельних відносин, сформованих як безпосередньо працівниками управління, так і за їх участю. Зокрема, мова йде про такі документи, як розпорядження міського голови "Про питання продажу земельних ділянок
в м. Києві", рішення Київської міської ради "Про тимчасовий порядок продажу земельних ділянок", "Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві" та ін. Важливим кроком щодо забезпечення прозорості у регулюванні земельних відносин є затвердження Київрадою Правил забудови міста Києва, на підставі яких у даний час розробляються ДПТ районів у місті, що дозволить проводити аналіз та реально оцінювати містобудівну ситуацію у столиці. Попереду вирішення питання ув’язки містобудівної документації з правами на землю та розташованими на ній об’єктами нерухомого майна.
Враховуючи, що пріоритетними на сьогодні напрямами міської політики в галузі регулювання земельних відносин є розвиток у місті первинного ринку несільськогосподарських земель та збільшення надходжень до бюджету від використання земельних ресурсів, за поданням Головного управління рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 р. № 810/3385 затверджений Тимчасовий порядок набуття права на землю на конкурентних засадах, яким регулюються питання передачі всіх незабудованих земель для містобудівних цілей за виключенням будівництва бюджетного житла.
Проте, час вносить свої корективи
у раніше прийняті стратегічні документи. Сучасні актуальні питання стають підставою для розробки нових регіональних програм, метою яких є підвищення ефективності використання міських територій з одночасним забезпеченням відкритості та прозорості роботи Київської міської влади. Одним з таких документів є Програма використання та охорони земель міста Києва на 2006-2010 роки, розроблена відповідно до Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" і Стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку міста на період до 2015 року. Враховуючи, що Київ, як столиця України, є політичним, адміністративним, духовним, культурним, історичним, науково-освітнім центром, місцем розташування органів державної влади, дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій в Україні, основною парадигмою Програми є спрямованість її заходів на вирішення нагальних проблем самодостатнього соціально-економічного та екологічного розвитку міста. Передусім це стосується підвищення ролі земельних відносин у формуванні самовідтворюючої економічної системи міста, побудові соціально орієнтованого землекористування на засадах ринкової економіки. Так, столичною владою вжита ціла низка заходів щодо врахування громадської думки при вирішенні питань регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин у місті.
Проблема дефіциту вільних земель
у столиці з кожним роком набуває актуальності, що спонукало міську владу до пошуку резервів територій, до яких, зокрема, належать підземні простори, а також закріплені за різними відомствами території, що не використовуються взагалі протягом тривалого часу, використовуються неефективно або не за призначенням - це так звана "пасивна" земля. А враховуючи значну вартість 1 кв. м землі в Києві і тенденцію її постійного зростання, розроблена спеціальна програма звільнення земель у межах міста за рахунок винесення неефективно працюючих, екологічно шкідливих або технологічно застарілих промислових підприємств за його межі.
Що стосується безпосередньо меж Києва, то процес їх розширення та визначення протягом багатьох останніх років є об’єктивним, питання потребує ретельного підходу та узгодженого вирішення. На жаль, до цього часу Київська влада, яка протягом декількох останніх років намагалася вирішити питання узгодження меж міста й області, наражалася на небажання обласного керівництва брати участь у вирішенні згаданої проблеми.
Проте, вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням земельними ресурсами та містобудівною діяльністю, провадиться з урахуванням необхідності відстеження екологічної ситуації в місті, зокрема збереження зелених насаджень, забезпечення заходів щодо охорони земель, особливо лісового та водного фондів. Розробляються спеціальні проекти, спрямовані на облаштування існуючих у місті парків та озер з метою перетворення їх на комфортабельні зони відпочинку для мешканців міста та гостей столиці. Об’єктами уваги стали проекти, в яких передбачається створення регіональних ландшафтних парків "Дніпровські острови та "Голосіїв", реконструкція та благоустрій парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанія" і прилеглих територій, будівництво багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу із зоною відпочинку в районі озера Вирлиця та інші. Затверджена концепція розвитку Труханового острова, благоустрою територій поблизу багатьох озер на території міста. Київ завжди належав до найбільш озеленених міст Європи, а реалізація таких проектів дасть можливість підвищити його інвестиційну та туристичну привабливість.