Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області - Оксамитний Олександр Федорович.
Державне управління створено у 1988 р.
Основні напрями діяльності:
- здійснення комплексного управління
в галузі охорони навколишнього природного середовища;
- проведення єдиної науково-технічної політики з питань використання та охорони природних ресурсів;
- координація діяльності підприємств, установ та організацій у цій галузі;
- здійснення державного контролю за використанням природних ресурсів;
- розробка та участь у реалізації державних та регіональних програм використання та охорони природних ресурсів;
- здійснення державної екологічної експертизи;
- організація моніторингу навколишнього природного середовища;
- співпраця з громадськими екологічними організаціями Дніпропетровської області.
По 13 створах у межах міста проводиться постійний контроль за якістю води річок Дніпро, Самара та Мокра Сура.
За роки існування держуправління обсяги валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Дніпропетровської області зменшилися на 1642,8 тис. т (66,3%).
Обсяг скиду забруднених зворотних вод у басейн р. Дніпро скоротився на
280 млн куб. м (32%).
Характерною для області, як і для всієї держави, є проблема утворення, утилізації та екологічно безпечного поховання побутових відходів. Щорічно в області утворюється близько 4 млн куб. м побутових відходів, які розміщуються на понад
200 звалищах та спалюються на Дніпропетровському заводі термічної переробки твердих побутових відходів. Переважна більшість звалищ побудована багато років тому без відповідних проектно-вишукувальних робіт і є активними джерелами забруднення атмосферного повітря та підземних вод. Слід відзначити, що в області цьому питанню приділяється значна увага, зокрема, нині здійснюється експлуатація побудованих полігонів у містах Дніпропетровськ та Нікополь, проводиться будівництво сміттєспалювального заводу
в м. Дніпродзержинськ та полігонів у Широківському, Павлоградському районах, розроблено проекти будівництва полігонів
у містах Жовті Води та Зеленодольськ.
Реалізація екологічної політики в області здійснюється шляхом розробки та впровадження окремих регіональних, місцевих та об’єктних програм і проектів за напрямами, які визначаються пріоритетними.
Екологічні пріоритети знайшли також відображення в розроблених протягом 1999-2004 pp. програмах: "Програма соціально-економічного розвитку області до 2010 p.", "Україна 2010".
Держуправління координує та контролює виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.
Першочергові заходи, що випливають із цих програм, включені до плану заходів "Україна: поступ у XXI сторіччя". На сучасному етапі головним стратегічним завданням Держуправління в заповідній сфері
є формування екологічної мережі Дніпропетровської області, збереження біорізноманіття, організація об’єктів природно-заповідного фонду вищого рангу - національних природних парків і заповідників.
Дніпропетровська область є однією
з найбільш індустріально розвинених областей України, з високим рівнем урбанізації. Створена потужна енергетична база, яка забезпечує виробництво близько 33 млрд кВт·год на рік. Енергетична база стала основою розвитку потужного гірничо-металургійного комплексу. В області виявлено понад 30 видів мінеральної сировини, яка використовується сучасною промисловістю. Відкрито та розвідано понад 300 родовищ і ділянок корисних копалин, з яких по 284 затверджено балансові запаси. У цілому, з надр області видобувається понад 50% державного видобутку різних корисних копалин. З шахт Західного Донбасу видобувається понад 11 млн т вугілля. В області в машинобудівному комплексі виробляються як міжконтинентальні ракети, так і унікальне ковальсько-пресове обладнання та багато чого іншого.
Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля Дніпропетровщини, забруднення повітря, поверхневих та підземних вод, земель, нагромадження в дуже великій кількості шкідливих, у тому числі високотоксичних відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану довкілля.
Аналіз динаміки забруднення за пилом, оксидами азоту свідчить про його зниження за останні роки. Непокоїть постійно високий рівень забруднення бенз(а)піреном, особливо токсичної речовини мутагенної дії з піком забруднення в Дніпропетровську. І це зрозуміло: викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел
в атмосферу області складають 166,2 тис. т (16,0% від загального). Кількість автотранспортних засобів за два роки збільшилася
з 500 до 625 тис. одиниць із зростанням питомої ваги застарілих моделей без знешкодження шкідливих викидів. Значний вплив на забруднення повітря має погіршення якості палива. Для покращення ситуації необхідно ввести найжорсткіший контроль за якістю палива, яке використовується для транспортних засобів.
Обсяг забору свіжої води на території Дніпропетровської області склав 1860,0 млн м3, що на 63,7 млн м3 (3,3%) менше, ніж
у 2003 р. Скид забруднених стічних вод
у 2004 р. зменшився на 22,3 млн м3 (3,3%) і склав 641,2 млн м3. Скид забруднених стічних вод від одного мешканця області становить 183,2 м3 та 0,2 т забруднюючих речовин, які скидаються зі зворотними водами в поверхневі водні об’єкти.
Основний обсяг промислового виробництва - найбільші енергетичні об’єкти, масиви зрошуваних земель, комунально-побутове водокористування пов’язані з водними ресурсами Дніпра. Місцеві водні ресурси значно менші за потреби в них. Внаслідок цього, в більшості міст області склалася передкризова та кризова водогосподарська та гідроекологічна ситуація, коли самовідновлювальна здатність Дніпра та багатьох річок басейну вже не забезпечує відновлення порушеної екологічної рівноваги. Протягом 2004 р. якість води
у водних об’єктах області суттєво не змінилася, концентрації важких металів та нафтопродуктів в усіх створах р. Дніпро знаходились на рівні 2003 р. та не перевищували ГДК для водойм культурно-побутового призначення, за винятком кадмію. По створах р. Самара відмічається незначне зменшення вмісту нафтопродуктів, хлоридів, важких металів (крім цинку) у порівнянні
з 2003 р. По р. Орілі є незначне зменшення вмісту хлоридів, сульфатів, сухого залишку. В Інгульці відмічено збільшення концентрації нікелю, але в межах ГДК культурно-побутового призначення. Якість води в Саксагані, Мокрій Сурі, Вовчій суттєво не змінилася.
На початок 2005 р. в Дніпропетровській області накопичено близько 8,5 млрд т промислових відходів. Їх переробка становить близько 22% від загального річного утворення, інші продовжують поповнювати накопичувачі та звалища. Щороку посилює вплив на навколишнє середовище зростання обсягу утворення побутових відходів. Проблема накопичення відходів є дуже актуальною для області, тому для її вирішення необхідна концентрація зусиль органів влади, Держуправління, прокуратури, СЕС та громадськості. Слід відзначити, що для ефективного вирішення всього комплексу питань, пов’язаних із ліквідацією чи обмеженням негативного впливу токсичних відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, у вересні
2000 р. ухвалено Закон України "Про Загальнодержавну програму поводження
з токсичними відходами". Необхідність формування спеціальної Програми зумовлюється також значною потребою в наукових дослідженнях та капіталовкладеннях, порівняно низькою економічною ефективністю, тривалістю і технологічною складністю більшої частини заходів щодо поводження з токсичними відходами. Це передбачає взаємозв’язок основних програмних дій, цільове управління міжгалузевими
і міжрегіональними зв’язками, контроль за ходом виконання завдань, залучення фінансових коштів з різних джерел.
Дніпропетровська область розташована в степовій зоні України і займає площу
3,19 млн га, в тому числі землі лісового фонду становлять 191,3 тис. га, із них вкриті лісовою рослинністю 163,5 тис. га, а лісистість області складає 6%. У той же час наявність потужних запасів мінеральної сировини і сприятливі ґрунтово-кліматичні умови зумовлюють високу концентрацію промислових об’єктів і розвиток аграрного сектору. У результаті чого більша частина земель антропогенно трансформована.
У таких умовах дуже складним є питання виявлення і заповідання природних територій та об’єктів.
Держуправління екології та природних ресурсів у Дніпропетровській області проводить планомірну діяльність щодо розвитку і розширення заповідних територій, розглядаючи заповідну справу як головний засіб для комплексного вирішення важливих екологічних проблем, таких як збереження біорізноманіття, відновлення і підтримка екологічного балансу в біосфері тощо. Так, станом на 01.01.2005 р. мережа природно-заповідного фонду області складала 116 об’єктів загальною площею
26167 га, що становить 0,8% області. Із них 23 об’єкти загальнодержавного значення на площі 18689,8 га, 93 - місцевого значення на площі 7477,8 га.
На шляху до вирішення проблем
заповідної справи та біорізноманіття рішенням обласної ради від 29.03.02 р.
№ 525-22/ХХІІІ "Про природно-заповідний фонд області" затверджено перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об’єктів природно-заповідного фонду. Рішенням передбачається створення в області двох національних парків, семи регіональних ландшафтних парків та 163-х територій інших категорій заповідності.