Держуправління розпочало свою діяльність як державний природоохоронний орган у Донецькій області у 1988 р. Згідно з наказом Державного комітету Української РСР з охорони природи від 1 грудня 1988 р. № 1 та рішенням обласного виконкому від 23 листопада 1988 р. на базі ліквідованих Донецької обласної та Жданівської міської інспекцій охорони природи, Сіверсько-Донецького та Азовського басейнових управлінь охорони та регулювання використання вод, Донецької регіональної державної інспекції охорони атмосферного повітря та відповідних підрозділів агропромислового комітету області в грудні 1988 р. створено Донецький обласний комітет з охорони природи - єдиний державний орган, що здійснює державне управління та контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів. До складу комітету входило 35 міських та районних комітетів охорони природи.
За минулі роки колективу Держуправління вдалося досягти певних результатів. Нині - це міцна структура, розташована в сучасній будівлі, яка має назву Будинок природи, з відповідною матеріально-технічною базою та аналітичними лабораторіями.
На сьогодні в колективі Держуправління, очолюваному Сергієм Володимировичем Третьяковим, працює 241 фахівець-еколог. У структурі Держуправління 15 ресурсних та профільних відділів, а також 8 регіональних екологічних інспекцій на місцях.
Завдяки цілеспрямованій політиці Держуправління всі міські та районні ради
області в обов’язковому порядку щорічно розробляють розділ "Охорона навколишнього природного середовища" в Програмах економічного і соціального розвитку, які включаються до Програм економічного та соціального розвитку Донецької області. Це дозволяє визначити пріоритети та здійснити першочергову реалізацію невідкладних природоохоронних заходів у регіоні.
Створено систему екологічного контролю на державному кордоні для попередження несанкціонованого транскордонного переміщення небезпечних вантажів.
Завдяки зусиллям Держуправління
досягнуто суттєве збільшення території природно-заповідного фонду Донецької області. Порівняно з 1995 р. площа природно-заповідних об’єктів збільшилась у 4,2 раза, і станом на 01.04.05 р. площа заповідання становила 79314 га, або 3% території області. За створення Національного природного парку "Святі Гори" Держуправління на щорічному регіональному конкурсі "Золотий скіф" здобуло однойменну нагороду
в номінації "За збереження та відродження природи Донбасу".
Держуправління здійснює державну екологічну експертизу проектів будівництва та реконструкції об’єктів щодо дотримання вимог чинного законодавства, зокрема
у 2004 р. розглянуто 268 проектів.
З метою регулювання користування природними ресурсами та зменшення забруднення довкілля Держуправління щорічно видає декілька тисяч дозволів на спеціальне водокористування, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розміщення відходів, погодження на відведення земельних ділянок тощо,
виконання яких контролюється інспекційними підрозділами.
Здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, організаціями, громадянами вимог природоохоронного законодавства, зокрема забезпечення раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та екологічної безпеки, є однією з головних функцій Держуправління. За фактами виявлених порушень природоохоронного законодавства видаються обов’язкові для виконання приписи на усунення порушень, а також вживаються заходи інспекційного реагування.
Показники інспекційної роботи за останні роки зростають, що свідчить про посилення вимог до порушників природоохоронного законодавства. Так, у 2004 р. проведено понад 6 тис. перевірок, на відшкодування збитків, завданих довкіллю, пред’явлено 259 позовів на суму 6,1 млн грн, накладено 2811 штрафів на посадових осіб та громадян, прийнято рішення про призупинення діяльності 78 об’єктів, передано 28 матеріалів в органи прокуратури для притягнення винних до кримінальної відповідальності. За 5 місяців 2005 р. вже пред’явлено позовів на суму понад 11,2 млн грн.
Завдяки інспекційній роботі та впровадженню на підприємствах природоохоронних заходів вдалося при значному збільшенні обсягів виробництва не збільшувати викиди в атмосферне повітря та скиди забруднених стічних вод у водні об’єкти.
Розуміючи важливість екологічного інформування населення, Держуправління підтримує зв’язки із засобами масової інформації, які завжди запрошуються для участі в роботі всіх колегій, семінарів або конференцій.
Екологічну ситуацію, що склалася в Донбасі, не можна охарактеризувати
однозначно. З одного боку, це чудові краєвиди із зеленими масивами та колосистими пшеничними полями, а з іншого - шахтні терикони, димові різнокольорові пасма
в небі від металургійних заводів, міські вулиці, забруднені автомобільним чадом.
Екологічний стан Донецької області обумовлений як її географічним розташуванням, так і структурою та обсягами виробничої діяльності. Надра області, багаті на корисні копалини, стали визначальними при плануванні розвитку регіону як ресурсного придатку великої радянської країни.
Активний розвиток промисловості в Донбасі супроводжувався будівництвом міст зі швидким зростанням чисельності мешканців, чим пояснюється висока щільність населення. На Донеччині мешкає 4747,6 тис. осіб, тобто кожен 10-й українець. Це ще один суттєвий фактор, що впливає на стан навколишнього природного середовища, адже, чим вища щільність населення, тим інтенсивніше використовуються природні ресурси та зростають темпи утворення побутових відходів.
У Донецькій області зосереджена п’ята частина виробничих потужностей країни. У структурі промислового потенціалу області 78% припадає на екологічно небезпечні галузі виробництва - металургійну (42%), видобувну (16%), виробництво електроенергії (11%), хімічну і нафтохімічну промисловість та виробництво коксу (9%). Підприємства саме цих галузей найбільше впливають на навколишнє природне середовище.
Донецька область забезпечує кожну другу тонну видобутку вугілля в Україні, 45% випуску чавуну, 44% сталі, 47% прокату чорних металів, шосту частину сталевих труб, більше половини коксу, майже чверть мінеральних добрив, 28% синтетичного аміаку, третину сірчаної кислоти, весь випуск вугільних очисних і прохідницьких комбайнів, 96% прокатного устаткування, 99,7% побутових холодильників, п’яту частину шиферу та віконного скла, 94% видобутку харчової солі.
Найгострішими проблемами області
є забруднення повітряного та водного
басейнів, накопичення шкідливих відходів.
За підсумками 2004 р. щільність викидів від стаціонарних джерел склала майже 60 тонн на 1 кв. км, що у 8,7 раза більше, ніж у середньому по Україні. В атмосферне повітря стаціонарними джерелами було викинуто 1598,3 тис. тонн шкідливих речовин, а автотранспортом - 237,1 тис. тонн.
Основними забруднювачами навколишнього середовища в Донецькій області є підприємства вугільної промисловості, чорної металургії та теплових електростанцій, на які припадає понад 80% усіх викидів шкідливих речовин, хоча їхня кількість становить лише 10% від загальної кількості підприємств, що забруднюють повітряний басейн області. Більше, ніж інші страждають від забрудненого повітря мешканці Маріуполя, Донецька, Дебальцевого, Макіївки, Харцизька, Жданівки, Кіровська, Єнакієвого, Вугледара, Авдіївки, Мар’їнського та Старобешівського районів, на частку яких припадає більше 75% усіх викидів області.
Водні ресурси області формуються за рахунок транзитного притоку поверхневих вод по річці Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що формується в межах області, стічних, шахтних і кар’єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод.
Водозабезпеченість місцевим природним річковим стоком на одного мешканця областi (180 м3) у 5 разiв менша, ніж
у середньому по Українi. Об’єм стічних вод області перевищує 1,7 млрд м3/рiк, з яких половина не відповідає за якістю встановленим вимогам.
Головними галузями, які найбільше використовують свіжу воду, є металургійна, енергетична, вугільна промисловість, комунальне та сільське господарство.
Основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства металургійної промисловості - маріупольськi металургійні комбінати ім. Ілліча та "Азовсталь", єнакiївськi металургійний і коксохімічний заводи, Макіївський та Авдiївський коксохімічнi
заводи, підприємства вугільної промисловості, біологічні очисні споруди Кiровсько-Жданiвського промвузла, міст Артемiвськ, Добропiлля, Ясинувата, Костянтинiвка та ін.
У воді майже всіх річок області висока концентрація солей. Однією з основних причин цього є скидання в них високомiнералiзованих шахтно-рудничних вод, з якими до водних об’єктів потрапляє понад 1 млн тонн солей.
Екологічна обстановка області ще більш ускладнюється через величезні обсяги
накопичених відходів, зокрема токсичних, через невідповідність санітарно-екологічним вимогам більшості місць складування відходів, що не гарантує виключення попадання токсичних речовин у довкілля.
Загальна маса накопичених в області відходів - майже 4 млрд тонн, а площа земель, зайнятих відходами, наближається до 1% території області.
Основними джерелами утворення багатотоннажних відходів є такі галузі: вугільна, металургійна, енергетика і видобуток нерудних матеріалів. Обсяг утворення промислових відходів в області у 2004 р. зменшився майже на 7% порівняно з 2003 р.
і склав 21,7 млн тонн (без урахування розкривних порід). Найбільша кількість відходів, як і в попередні роки, утворилася
в містах Маріуполь, Донецьк, Макіївка,
Докучаївськ, Горлівка, Добропілля, Красноармійськ, Димитров, Єнакієве, Старобешівському та Волноваському районах
(від 1 млн тонн до 10,5 млн тонн за рік).
На території Донецької області на державному балансі налічується 846 родовищ корисних копалин з 36 видами сировини загальнодержавного і місцевого значення. Експлуатується 373 родовища з 23 видами мінеральної сировини.
Мінерально-сировинна база області майже на 50% складається з паливно-енергетичної сировини (кам’яне вугілля, метан вугільних родовищ і газ вільний), друге місце належить сировині для виробництва будівельних матеріалів (близько 20%), решта - такі корисні копалини, як гірничохімічні, гірничорудні та нерудні для металургії.
З 1997 р. у складі Програм економічного і соціального розвитку області розробляються розділи з охорони навколишнього середовища. Нині завершується виконання екологічної Програми області на 2001-
2005 роки, розроблена та прийнята Програма науково-технічного розвитку Донецької області до 2020 р. Але такий системний підхід у вирішенні питань екологічної безпеки дозволяє лише стримувати подальше зростання техногенного навантаження на довкілля.
Відсутність належного фінансування стала головною причиною незадовільних темпів вирішення екологічних проблем, але позитивні результати, досягнуті нині, свідчать про тенденції до стабілізації та поліпшення стану навколишнього природного середовища. Безумовно, вирішальним фактором є стратегія державної політики України, орієнтована на Європейський Союз, де питанням охорони довкілля надається величезне значення, а єдино правильним вважається шлях сталого розвитку, коли економічне зміцнення країни та задоволення всіх соціальних потреб суспільства здійснюється без завдання шкоди навколишньому середовищу.
За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища фінансувалося будівництво і реконструкція об’єктів з метою скорочення
і запобігання подальшому забрудненню навколишнього природного середовища, забезпечення екологічного контролю, управління станом навколишнього середовища, фінансування діяльності регіональних ландшафтних парків місцевого значення, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Програмою соціального та економічного розвитку області, розробленою на 2005 р., передбачено виконання низки заходів, спрямованих на істотне зниження шкідливих викидів, скидання стічних вод
і забруднення земельних ресурсів. Держуправління, зі свого боку, посилюватиме контроль за виконанням цих заходів, наведенням порядку в одержанні підприємствами дозвільних документів, що регламентують їхню виробничу діяльність.