Рудько
Георгій Ілліч
Голова ДКЗ
МІтько
Олександр Петрович
Заступник голови ДКЗ
Ловинюков
Віталій Іванович
Начальник управління горючих та рудних корисних копалин
Народився в 1952 p. Закінчив геологічний факультет Львівського (1974 р.) та географічний факультет Чернівецького (1984 р.) університетів.
Працював у польових геологічних експедиціях на Алтаї, в Західному та Східному Сибіру, Карпатському та інших регіонах України, на Кавказі (Вірменія, Грузія, Чечня), в Середній Азії (Узбекистан, Таджикистан), Казахстані. Брав участь у розвідці ряду промислових родовищ в Україні та Росії. Із 31 року виробничого стажу - 19 років роботи у польових умовах.
Доктор геолого-мінералогічних наук, доктор географічних наук, доктор технічних наук, професор. Почесний розвідник надр. За сумісництвом головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України. В різні роки займався науковою та педагогічною діяльністю в Чернівецькому, Львівському та Київському національному університетах, Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, національному транспортному університеті.
Опублікував понад 400 наукових праць, із них 25 монографій, 11 підручників для ВНЗ, 15 препринтів та брошур, понад 20 методичних розробок.
За його безпосередньою участю поведено геолого-економічний аналіз і державна оцінка доцільності промислової розробки понад 200 родовищ корисних копалин України.
Основні напрями практичної та наукової діяльності: геологія родовищ корисних копалин, геоекологія, екологічна геологія, екологічна гідрогеологія, геодинаміка.





Народився в 1948 р. Закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка (1984 р.).
Працював у Київській геологорозвідувальній експедиції тресту "Київгеологія", Правобережній геологорозвідувальній експедиції, інституті "Укрремдорпроект", ДГП "Геопрогноз".
Брав участь у розробленні націо-нальної Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.
Є основним розробником інструкцій із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ підземних вод різного призначення та лікувальних грязей, а також інструкцій про зміст, оформлення та порядок подання до ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ тих же корисних копалин.
За час роботи в ДКЗ України особисто організував і провів експертизу геолого-економічної оцінки запасів більше 200 родовищ нерудних корисних копалин, підземних вод і гідромінеральної сировини.


Народився в 1939 р. Закінчив Московський геологорозвідувальний інститут (1966 р.).
Працював у Кіровській експедиції, Акціонерному Радянсько-Німецькому товаристві "Вісмут" у НДР.
Заслужений геолог України (1975 р.). Першовідкривач родовища корисних копалин (1989 р.). Почесний розвідник надр (1998 р.). Нагороджений орденом "За
заслуги" III ступеня (2004 р.). Член-кореспондент відділення нетрадиційних методів підготовки нафтогазоресурсної бази Української Нафтогазової Академії (2001 р.).
У 1992-2004 рр. працював головою
ДКЗ України.
Основний розробник Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України (1997 р.), адаптованої до Міжнародної Рамкової Класифікації ООН, та інструкцій із її застосування до геолого-економічної оцінки рудних і енергетичних корисних копалин. За його безпосередньою участю проведено геолого-економічний аналіз і державна оцінка доцільності промислової розробки 750 родовищ корисних копалин України,
в тому числі 80 родовищ нафти та газу.
Державна комісія України по запасах корисних копалин (ДКЗ України) утворена в квітні 1992 р.
ДКЗ України проводить державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ корисних копалин, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення.
Головними завданнями ДКЗ України є встановлення кондицій на мінеральну сировину для обчислення запасів корисних копалин у надрах та прийняття рішень щодо кількості, якості та ступеня вивченості запасів розвіданих родовищ корисних копалин і стану підготовленості їх до промислового освоєння.
Комісія має управління горючих та рудних корисних копалин, відділи: нафти та газу, твердих горючих та рудних корисних копалин, нерудних корисних копалин, підземних вод, гідромінеральної сировини та лікувальних грязей, інформаційних технологій у геології, інформаційно-правового забезпечення і протоколу, а також відділ геолого-економічної експертизи запасів мінеральної сировини.
До проведення державної експертизи на договірних засадах ДКЗ залучає висококваліфікованих спеціалістів з розвідки, видобутку, переробки корисних копалин, екології та економіки мінеральної сировини.
Метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є:
- об’єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на основі єдиних науково-методичних критеріїв;
- забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання;
- створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;
- проведення порівняльної оцінки кількісних та якісних показників запасів корисних копалин, їх географо-економічних, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання для визначення реальної промислової цінності.
Відповідно до поставленої мети основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є:
- оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання;
- встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів родовищ з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин і наявних у них корисних компонентів;
- визначення кількості та якості запасів корисних копалин і компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового освоєння;
- оцінка промислового значення запасів корисних копалин і компонентів за умови їх найповнішого, економічно раціонального й комплексного вилучення та використання на основі сучасних промислових технологій.
Як науково-методичний центр ДКЗ здійснює єдину науково-технічну політику щодо геолого-економічної оцінки, державного обліку і повноти використання запасів родовищ корисних копалин: розробляє, затверджує та подає на державну реєстрацію нормативно-правові документи, що регламентують проведення геологорозвідувальних робіт з вивчення якісних і кількісних показників мінеральної сировини у надрах, гідрогеологічних, інженерно-геологічних умов залягання, технологічних властивостей, а також визначає порядок розробки кондицій для підрахування запасів корисних копалин, розробка методики моніторингу мінерально-сировинної бази України.
За час свого існування ДКЗ України виконала геолого-економічну оцінку 1150 родовищ корисних копалин.
За 2004-2005 рр. Державною комісією України по запасах корисних копалин було розроблено такі нормативні документи:
- Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ вугілля;
- Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до торфових родовищ;
- Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід;
- Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ лікувальних грязей;
- Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах;
- Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання до Державної комісії України по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей.
Державна комісія України по запасах корисних копалин розробляє такі нормативні документи:
- Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів родовищ нафти та газу і коефіцієнтів їх вилучення;
- Інструкція ДКЗ України з обґрунтування фізичних параметрів гранулярних порід-колекторів, пластових нафт і газоконденсатних систем для підрахунку загальних
і видобувних запасів вуглеводнів;
- Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до покладів метану вугленосних товщ у зонах супроводжувальної дегазації;
- Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ каолінів;
- Методичні вказівки щодо геолого-економічної переоцінки запасів родовищ корисних копалин;
- Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ теплоенергетичних підземних вод та ін.