ЛІПІНСЬКИЙ
В’ячеслав Миколайович
Голова Державної
гідрометеорологічної служби в Україні

Заслужений природоохоронець України (2002 р.). Державний службовець І рангу. Почесний працівник гідрометслужби. Має почесну відзнаку МНС. Постійний представник України при Всесвітній метеорологічній організації. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Народився 25 жовтня 1952 року
в смт Іванопіль Чуднівського району Житомирської області. З відзнакою закінчив географічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Працював в Українському республіканському управлінні гідрометеорологічної служби, Державному комітеті України з охорони природи, був заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища України. З 1993 р. - керівник гідрометеорологічної служби в Україні.
Гідрометеорологічна служба в Україні - комплексна багаторівнева система, що проводить систематичні спостереження за станом атмосфери, водних та інших об’єктів, забезпечує органи державної влади та управління всіх рівнів, галузей економіки, формувань Збройних Сил і населення України гідрометеорологічною інформацією, даними про забруднення навколишнього природного середовища, попередженнями про стихійні гідрометеорологічні явища, прогнозами погоди, гідрологічними та агрометеорологічними прогнозами, інформацією про клімат, гідрологічний режим, агрометеорологічні умови. Щорічно організаціями гідрометслужби складаються і доводяться до споживачів близько 275 тис. прогнозів, інформацій і попереджень. Організації гідрометслужби здійснюють також узагальнення і видання матеріалів спостережень і досліджень, ведення державного галузевого архіву даних про стан навколишнього природного середовища, організацію виготовлення та випробування гідрометеорологічних приладів та обладнання тощо.
Державна гідрометеорологічна служба (Держгідромет) - урядовий орган державного управління, який здійснює керівництво та управління у сфері гідрометеорологічної діяльності в Україні. Держгідромет та організації гідрометслужби працюють у складі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Організації гідрометслужби - це методичні центри системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, обласні центри з гідрометеорології, обсерваторії, бюро та розгалужена система станцій
і пунктів гідрометеорологічних спостережень і спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища, науково-дослідний гідрометеорологічний інститут.
Основу системи спостережень складають метеорологічні, авіаметеорологічні, аерологічні, гідрологічні, морські, спеціалізовані (агрометеорологічні, воднобалансові, селестокові, сніголавинні, озерні) станції та пости; пункти спостережень за забрудненням атмосферного повітря, поверхневих
і морських вод, атмосферних опадів і снігового покриву, ґрунтів; функціонує розгалужена радіометрична мережа (загалом - більше тисячі пунктів і створів спостережень). Близько 5 тис. спеціалістів працює в Службі. На гідрометеорологічній мережі спостережень експлуатується понад 22 тис. засобів вимірювальної техніки гідрометеорологічного та аналітичного призначення, автоматизованих метеорологічних авіаційних станцій, метеорологічних та аерологічних радіолокаторів, станцій прийому супутникової інформації тощо. Система прийому, обробки і передачі всіх видів інформації та прогнозування погодних умов базується на сучасних технологіях з використанням програмно-апаратних комплексів, серверів зв’язку та баз даних, автоматизованих робочих місць спеціалістів - синоптика, гідролога, агрометеоролога тощо.
Перші інструментальні метеорологічні спостереження на території України розпочаті у Києві в 1771 р., а перші гідрологічні спостереження розпочались на Дніпрі біля с. Лоцманська Кам’янка ще наприкінці
XVII ст. Декретом Ради народних комісарів України 19.11.1921 р. було створено єдину державну метеорологічну службу України Укрмет. Указом Президента України від 11.03.2003 р. встановлено професійне свято - День працівників гідрометеорологічної служби, яке відзначається щорічно 19 листопада.
Україна є членом-засновником Всесвітньої Метеорологічної Організації та активно співпрацює у її програмах.
Підготовку кадрів для гідрометеорологічної служби України здійснюють Одеський державний екологічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Чернівецький та інші університети, Харківський та Херсонський гідрометеорологічні технікуми. Підготовка наукових кадрів здійснюється через аспірантуру Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту.
Основним завданням гідрометеорологічної служби на перспективу є технічне і технологічне переоснащення та оптимізація системи спостережень, удосконалення форм
і видів гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування споживачів. Вирішенню цих проблем сприяють прийняті за роки незалежності Закон України "Про гідрометеорологічну діяльність", Державна програма "Метеорологія", Кліматична програма України, ряд інших важливих документів.
В Україні виконано дослідно-конструкторські роботи та налагоджується вітчизняне гідрометеорологічне приладобудування.