Миколу Щепця називають професором. Не тільки за те, що він усе життя займається науковими дослідженнями, а, передусім, тому, що ніхто краще за нього не знає, як живуть київські річки, затоки, протоки, озера, джерела. І не тільки знає - активно бореться, як це уміє тільки він, щоб вони жили і дихали, були чистими й прозорими.
Народився Щепець Микола Степанович на Дніпропетровщині в с. Покровське у сім’ї селянина. Як людина, яка за своїм характером просто не може жити без діла, пішов після школи на першу ж роботу, яку сільському хлопчаку запропонували, - причіплювачем до трактора (була колись така "посада").
А в нічні години (що то за ніч у селі в літню пору!) сидів над підручниками, готуючись до вступу в Київський державний університет.
І таки вступив! Викладачі, які приймали в абітурієнтів іспити, тільки дивувалися,
звідки у сільського хлопця такі знання
й оригінальність мислення.
У 1972 р. Микола Щепець закінчує географічний факультет нинішнього Київського національного університету імені Тараса Шевченка і йде працювати лектором-
географом Київського планетарію, де, як кажуть, сіє знання киянам і гостям столиці
у галузі, яку вже він твердо вибрав для
себе - охорону навколишнього середовища.
У 1976 р. жадібний до знань університетський випускник вступає до аспірантури КДУ, одночасно працюючи у комплексній експедиції ВО "Ліспроект". І знову ж таки як людина, котра завжди рветься до конкретної роботи, якій не страшна будь-яка праця, береться за лопату і з нею проходить пів-України, працюючи над створенням карти ґрунтів і лісів нашої держави.
Однак, уже тоді Микола Щепець обрав для себе вивчення найактуальнішої проблеми людства - захисту навколишнього середовища. Відтоді йде працювати (1980-1990 рр.)
в Інститут гідромеханіки Національної
академії наук, де займається проблемами захисту берегів Азовського та Чорного морів і Дніпровського каскаду водосховищ, одночасно закінчивши ще одну аспірантуру.
У 1990 р. Микола Степанович стає депутатом Київради і згодом очолює Комісію охорони навколишнього середовища та екології. Ось де відкриваються величезні обрії перед людиною, яка не тільки вивчає, а завжди прагне до конкретних результатів у збереженні довкілля. І він з головою поринає в нову роботу, бореться за чистоту нашої природи, ініціює створення нормативних документів, котрі ставлять заслін забрудненню Києва і прилеглих до нього територій промисловими відходами.
З вересня 1995 р. Микола Щепець призначається головним екологом Києва, головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища.
З липня 1995 р. працює директором державного комунального підприємства "Плесо" Київської міської державної адміністрації.
Активно, а головне - результативно працюючи в своїй улюбленій сфері, Микола Степанович став співавтором (а якщо говорити чесно - автором) близько тридцяти рішень та розпоряджень міської влади з питань створення безпечних умов проживання киян та охорони навколишнього середовища, серед яких можна було б виділити: про відкриття артезіанських свердловин для вільного користування, про поліпшення санітарного стану міста (вирішено питання демеркуризації ртутних ламп), про створення та збереження парків і заповідників у Києві (Лиса гора, парк Партизанської слави, озера Вербне, Вирлиця) та багато інших. Створено першу
українську комплексну пересувну лабораторію "Екола", серію карт екологічного
атласу Києва.
У 1998 р. отримав подяку, в 1999 р. - Почесну грамоту голови Київської міської державної адміністрації. Заслужений працівник сфери послуг України. Нагороджений орденами Святого Володимира III та IV ступенів, "За патріотизм" І та II ступенів, Почесним хрестом - нагородою Української
православної церкви. Академік Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем.
Серед нелегкої роботи знаходить час
і для громадської діяльності. Він - член президії Українського товариства охорони природи та голова Київської міської організації, член міської комісії з надзвичайних ситуацій, голова Асоціації пляжного футболу столиці.

Місто Київ має унікальні природні
рекреаційні ресурси: це не лише Дніпро і Десенка з її численними притоками та
затоками, а й малі річки, струмки, озера, ставки, джерела - всього 447 об’єктів водного фонду.
За часів СРСР Київ мав найбільшу кількість пляжів серед міст, що розташовані на річках. Ідея створення спеціалізованого підприємства для відтворення та утримання водного господарства міста з’явилась ще
у 1991 р. З прийняттям Водного кодексу
України, рішенням Київської міської ради народних депутатів від 03.07.1995 р. № 204 "Про заходи щодо охорони, утримання
та експлуатації внутрішніх водойм міста Києва" створено перше в Україні спеціалізоване водогосподарське підприємство
з охорони, утримання та експлуатації
внутрішніх водних об’єктів міста Києва - державне комунальне підприємство "Плесо".
ДКП "Плесо" успішно справляється з такими головними статутними завданнями:
- охорона, утримання та експлуатація внутрішніх водойм м. Києва та земель водного фонду. Щороку збільшуються обсяги проектних та будівельних робіт, пов’язаних з розчищенням та благоустроєм внутрішніх водойм міста. На виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва за 2005 р. ДКП "Плесо" виконало таких робіт на суму понад
2 млн грн;
- організація і виконання заходів із запобігання, обмеження і ліквідації наслідків забруднення і виснаження внутрішніх водойм Києва. Комплексне санітарне очищення територій зон відпочинку, міських пляжів, підсипка піску, проведення протималярійних та протиепідемічних заходів, оновлення та розвиток інженерних мереж, обстеження та очищення підводної частини пляжів, благоустрій, матеріально-технічне оснащення служб та господарств підприємства, попри хронічну нестачу коштів, дає змогу значно покращити умови відпочинку киян на воді. У 2006 р. підготовлено до пляжного сезону та експлуатується 35 зон відпочинку загальною площею 700 га та 24 пляжі загальною площею 309 га;
- покращення рекреаційної спроможності та екологічного стану внутрішніх водойм та прилеглих територій. Проводиться системна робота з вивчення екологічного стану біотопів внутрішніх водойм м. Києва. Проводяться планові науково-дослідні роботи з виявлення і знищення середовища, сприятливого для виплоду кліщів. З 2002 р. ведуться систематичні роботи зі знищення карантинних рослин-алергенів. Щороку збільшуються обсяги дератизаційних робіт (знищення щурів). Наслідком є те, що впродовж останніх
5 років у місті не зафіксовано жодного випадку захворювання на лептоспіроз та кліщовий енцефаліт, пов’язаних з відпочинком на воді;
- надання послуг у сфері відпочинку та рекреації. Одним з пріоритетних завдань, поставлених київською громадою перед підприємством, є попередження нещасних випадків на воді та забезпечення безпеки відпочивальників. Великі зусилля підприємство спрямовує на належне функціонування рятувально-водолазної служби. ДКП "Плесо" постійно проводить профілактичну роз’яснювальну роботу з попередження нещасних випадків на воді. На водоймах, де не рекомендовано купатись та ловити рибу, встановлюються інформаційно-попереджувальні стенди, щити та знаки.
На столичних водоймах проводяться спортивні змагання з волейболу, футболу, підводного орієнтування, веслування, плавання. Підприємство постійно бере участь в організації та забезпечує проведення численних міських громадських акцій та свят на воді, приурочених до Дня довкілля, Різдва Христового, свята Водохреща, Дня Києва, Дня молоді, Дня Дніпра, свята Івана Купала, Дня Незалежності України, Дня фізичної культури і спорту.
Щоб осягнути величезну роботу,
що проводиться колективом ДКП "Плесо", досить окинути поглядом господарство, яке дісталося новоствореному підприємству. А воно величезне. За останніми даними,
на території столиці знаходиться близько 430 водних об’єктів, що разом охоплюють територію водного дзеркала у 2347 га.
Це без акваторії Дніпра в межах Києва.
У столиці 129 озер, 102 ставки, 43 невеликі штучні водойми, 32 джерела, 9 річок,
27 каналів, 28 струмків, 2 протоки, 24 затоки. І всім їм треба дати лад, берегти від забруднень, хижацього використання,
оздоровлювати, чистити, плекати. Недаремно "Плесо" називається підприємством з охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм Києва.
Але й це ще не все. Переконавшись, що господарство Миколи Щепця з успіхом справляється з покладеним на нього завданням, міська влада передала йому ще й міські пляжі та рятувально-водолазну службу. А це - близько 50 пляжів загальною площею понад 500 га, 35 зон відпочинку площею 700 га, 3 водолазні та 12 рятувальних станцій, 7 рятувальних постів.
Що й казати - обсяг роботи такий, що в декого, може, й запаморочилася б голова. Та й критерії тут розпливчасті. Якщо біологічний стан водойм можна визначити за певними об’єктивними характеристиками, то про пляжі цього не скажеш. Можуть вони бути впорядкованими скільки завгодно, але хтось увечері висипле на пісок
гору сміття - і комісія тут же пред’явить свої жорсткі претензії. Абсурдно оцінювати й роботу рятувальних служб за кількістю врятованих людей на воді. Бо хіба ж устежити за нічними купальниками, які особливо полюбляють охолоджуватися в річці чи озері після вживання алкоголю?
Як і раніше, Микола Щепець не тільки переймається усіма, без винятку, проблемами охорони та оздоровлення водоймищ, місць відпочинку на воді та біля неї, а й активно працює над розробленням програм охорони навколишнього середовища столичного міста, пропонує нові ідеї, як найефективніше залучити до цієї роботи вчений світ. Державне комунальне підприємство "Плесо" і вдень, і вночі
займається буденною працею з очищення територій місць масового відпочинку людей, впорядковує пляжі, оновлює і разом з тим розширює інженерні мережі, обстежує підводну частину пляжів, аби люди під час купання не зазнали травм, стежить за санітарним порядком на них. А якщо додати, що доводиться сприяти створенню та розвитку спортивно-оздоровчої, розважальної і соціально-культурної інфраструктури на землях водного фонду, то ви повною мірою відчуєте, що означає для міста робота ДКП "Плесо" - перші міжнародні здобутки України в пляжному волейболі, футболі та судномодельному спорті.
До речі, директор ДКП "Плесо" пан
Микола Степанович Щепець водночас
є і головою Асоціації з пляжного футболу
м. Києва. Пляжний футбол - це велика частина душі Миколи Степановича, відтак збірна команда України, створена 24 липня 2003 р., подає великі надії. За час свого існування молода збірна вже зарекомендувала себе як команда досвідчених і талановитих гравців. У 2003 р. хлопці захищали честь країни у Португалії, а у 2004 р. були поїздки до Монако та Іспанії, де збірна України стала третьою в Європі
і здобула путівку у фінал чемпіонату світу
з пляжного футболу 2005 р., який відбувся в Бразилії у травні.
Але київські пляжі і плеса - це не тільки футбол, це і волейбол із баскетболом, водні лижі і дошки, зимове і літнє плавання, веслування і вітрильники, судномоделювання і дайвінг. Отже, кожна людина, яка прийде відпочити на береги Дніпра-Славути чи київських озер, може знайти заняття собі до вподоби та може загартувати свою душу і тіло.
До літнього сезону 2006 р. впорядковано і здано 24 пляжі, а це - немало-небагато, а понад 310 га, де відпочило понад
27 млн киян та гостей міста.
Крім вивчення сучасного стану водойм, екологічного моніторингу та природоохоронних заходів, столичне місто зацікавлене у рекреаційному використанні водних
багатств. Джерела, річки, озера, ставки завжди прикрашають велике місто, не кажучи вже про мегаполіс. А древній Дніпро, його красиві, густо засаджені острови завжди кличуть до себе на відпочинок.
І такий ось штрих. Не всі підприємства, яким виділяються кошти для ведення тих чи інших робіт, уміють розумно ними скористатися. "Плесо" завжди до копійки
і з максимальною користю освоює виділені міською владою гроші. У 2005 р., наприклад, на очистку водоймищ, підготовку їх та пляжів до літнього відпочинку ДКП "Плесо" використало та освоїло 10 млн грн. Сума, як бачите, немала.
Що стосується гарантування безпеки купальників, то і тут рятувальна служба на воді розширилися до 12 станцій і 6 рятувальних постів. Створено на пляжах 20 пунктів надання першої медичної допомоги.
І якщо в 2005 р. врятовано на воді
140 осіб, які тонули, то тільки за півроку нинішнього - уже 110. За півроку 2006 р. на водоймах міста надано першу невідкладну медичну допомогу 1324 особам, коли
за весь минулий рік ця цифра становить 1290 випадків.
Нині справжньою бідою стали розваги на прибережних акваторіях водних мотоциклістів. Та й маломірні судна - не подарунок. ДКП "Плесо" на чолі з Миколою Щепцем миттєво відреагувало на цю пошесть. Думається, після укладення спеціального договору з Держводінспекцією України, у рамках якого проводиться атестація та перевірка знань судноводіїв, реєстрація плавзасобів, огляд баз флоту, спеціальне патрулювання на водних об’єктах міста та всієї акваторії Дніпра
в межах Києва, порядку на воді стане більше.
Та й профілактична і масово-роз’яснювальна робота серед населення, яку настійливо ведуть працівники "Плеса", встановлення інформаційних щитів і попереджувальних знаків на пляжах та біля водойм, заборонних знаків у місцях, де не рекомендується купатися, дають свої добрі результати.
Як-то кажуть, у прямі обов’язки працівників "Плеса" не входить створювати пункти, де навчають плавати дітей, облаштовувати спортивні майданчики, проводити екскурсії, спортивні змагання на пляжах та зонах відпочинку біля води - на те є інші організації й товариства. А тим більше, брати участь у проведенні Дня довкілля, Дня молоді, Водохреща, свята Івана Купала, Дня фізичної культури та ін. Однак, працівники підприємства не звикли ділити працю на свою й чужу. Вони самі на себе поклали обов’язки не бути осторонь усього того, що робиться в зоні їхньої діяльності.
Тому шукають контакти зі спорідненими управліннями, громадськими організаціями, щоб спільно дарувати киянам
і гостям міста радість під час відпочинку
на воді та біля води, оберігати їх від
неприємностей.
Микола Щепець разом зі своїми працівниками, колегами щиро люблять свою роботу. Вони радіють, що до програми соціально-економічного та культурного розвитку столиці на 2006 р. включено фінансування на реалізацію проектів нових зон відпочинку киян, таких як Микільська Слобідка, озер Сонячне, Вербне, Райдужне, Тельбін, Редькіно, Вирлиця. Він кілька років поспіль не давав спокою міській та районній владі, аби облаштувати, очистити, дати людям прекрасний каскад водойм Совські ставки. І ось, нарешті, ці об’єкти включено до плану, і незабаром роботи
з його реалізації підуть на повну силу.
А ще найближчим часом розпочнуться очищення та благоустрій зон відпочинку "Троєщина", "Острів Долобецький", "Передмісна слобідка", озера Синього, відродження київської річки Нивка, Оріхуватських ставків та багатьох інших, близьких серцю киян водних ареалів.
Всього-на-всього одинадцять років діє в Києві Державне комунальне підприємство "Плесо". Але за його "плечима" стільки добрих справ, що нині уявити столицю
України без нього просто неможливо.
В цьому заслуга всього його колективу.
Свідченням високої якості виконуваних колективом ДКП "Плесо" робіт та наданих послуг є відзначення підприємства Срібною та Золотою стелами та Дипломами якості Міжнародного Академічного Рейтингу популярності та якості "Золота Фортуна" 2005-2006 рр.