У 1950 р. закінчив механічний факультет КТІЛП.
Обіймав посади президента Союзу економістів України, президента Асоціації товарної нумерації України "ЄАН-УКРАЇНА".
Академік Академії економічних наук України, дійсний член Міжнародної академії менеджменту.
Кандидат економічних наук. Заслужений економіст України.
Автор понад 80 наукових публікацій.
Нагороджений орденами Трудового Червоного прапора (1971 р.), Дружби народів (1981 р.), "Знак пошани" (1966 р., 1971 р., 1976 р.), багатьма медалями і грамотами Президента України, Президії Верховної Ради України, Української Православної Церкви Київського патріархату, дипломом Міжнародної спілки економістів та ін.
Народився 1 листопада 1926 року в м. Києві.
Батько - Дзісь Василь Наумович (1902-1937 рр.) - працював агрономом.
Мати - Шекера Івга Семенівна (1902-1967 рр.) - працювала хіміком.
Закінчив Ніжинський технікум електрифікації і механізації сільського господарства (1945 р.), Київський технологічний інститут легкої промисловості (1950 р.), Академію народного господарства при Раді Міністрів СРСР (1979 р.).
Трудову діяльність розпочав старшим механіком Олевської МТС (Житомирська область) у 1945 р.
Упродовж 1951-1953 рр. Георгій Васильович працював викладачем КТІЛП.
З 1953 р. по 1963 р. його життя було тісно пов’язане з Чернігівщиною: працював головним інженером Борзнянської МТС (1953-1956 рр.), директором Олишівської МТС (1956-1958 рр.), головою Олишівського райвиконкому, першим секретарем Олишівського райкому КПУ (1958-1959 рр.), другим секретарем (1959-1960 рр.) та першим секретарем Чернігівського міськкому КПУ (1961-1963 рр.).
З 1963 р. - заступник завідувача відділу легкої і харчової промисловості ЦК КПУ, згодом - перший заступник міністра легкої промисловості України (1972-1978 рр.), заступник голови Держплану України (1978-1986 рр.), заступник голови Ради Міністрів України (1986-1990 рр.).
Депутат Верховної Ради УРСР 11 скликання, Чернігівської обласної і міської рад.
Керівник розроблення Комплексної програми розвитку виробництва товарів громадського споживання і сфери послуг на 1986-2000 роки (виробництво товарів на душу населення в республіці було одним з найвищих у колишньому СРСР). Під безпосереднім керівництвом Георгія Васильовича проведено технічне переоснащення майже всіх підприємств легкої промисловості України.
За ініціативою Г.В. Дзіся у вересні 1994 року було засновано Асоціацію товарної нумерації України "ЄАН-Україна".
Георгій Васильович був мужньою і самовідданою людиною, він завжди був там, де найважче. Протягом червня 1986 року очолював і безпосередньо брав участь як заступник голови урядової комісії Радянського Союзу в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
На основі вперше оприлюднених офіційних документів і свого чорнобильського щоденника написав книгу "В епіцентрі людської біди", яка вийшла у світ у 2003 р. У цій книжці про працю ліквідатора в Чорнобильській зоні, написаній з вірою в майбутнє, сплелися в єдиний ланцюг і біль, і гнів, і почуття обов’язку, і розуміння честі, і все єство Георгія Васильовича.
У вересні 1986 року Г.В. Дзісь був заступником голови Державної комісії СРСР з ліквідації наслідків катастрофи - загибелі теплоходу "Адмірал Нахімов".
Безмежно закоханий у гори, в життя, Георгій Васильович захоплювався альпінізмом, безпосередньо організовував експедиції в Гімалаї, Тянь-Шань, Памір, Кавказ. Його захопленням також були фотографія, теніс, гірські лижі, волейбол.
27 липня 2003 року перестало битися серце Георгія Васильовича Дзіся - людини честі, совісті та обов’язку, щирого патріота, видатного державного та громадського діяча, людини, яка все своє життя активно працювала для розбудови незалежної України. Важка втрата і велика скорбота всіх, хто знав і любив цю світлу і красиву людину.