Цього року Дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Полтавнафтогазгеологія" відзначає знаменну подію - 70-річчя від дня заснування!
А почалося все з 1936 р., коли за наказом Наркомату нафтової промисловості СРСР з метою пошуків та розвідки родовищ нафти і газу в Дніпровсько-Донецькій западині, що пролягає на східних теренах України, було створене Українське відділення Всесоюзної контори геофізичної розвідки в Ромнах.
До початку 1937 р. колектив розвідників налічував
28 працівників, в наявності був 1 трактор і 3 автомобілі,
з м. Баку доставили 5 вагонів бурового обладнання. Під керівництвом інженера по бурінню Горєва і головного геолога Куцева вперше зі структурно-пошукової свердловини, пробуреної на Роменській солянокупольній структурі на глибині 201 м, був отриманий невеликий приплив нафти.
Враховуючи надзвичайну важливість отриманих результатів, Народний Комісаріат паливної промисловості 9 квітня 1939 р. прийняв рішення про форсування розвідувальних робіт. Для вирішення цих завдань був створений трест "Роменська нафтогазрозвідка", яку очолив Василь Володимирович Сачков. Створення "Роменської нафтопромрозвідки" стало родоначальником тресту "Укрсхіднафторозвідка". І вже в травні цього ж року на Роменському родовищі було отримано перший промисловий приплив східно-української нафти.
У важкі воєнні часи, а саме у вересні 1943 р., за наказом Народного Комісара нафтової промисловості на Україні були відновлені розвідувальні роботи. У 1944 р. колектив тресту "Укрсхіднафтапромрозвідка", а нині ДП "Полтавнафтогазгеологія", налічував 350 осіб, у складі якого було 4 геологи і
43 буровики. У 1950 р. напружена праця розвідників увінчалася відкриттям двох великих родовищ - Радченківського газонафтового та Шебелинського газоконденсатного, яке за запасами газу виявилося найбільшим у Європі. За відкриття і розвідку Шебелинського родовища провідні вчені та геологи-виробничники були удостоєні Ленінської премії.
Геологорозвідувальні роботи виявилися надзвичайно плідними, в період 1950-1980 рр. Для проведення пошуково-розвідувальних робіт було створено три трести: "Полтавнафтогазрозвідка", "Чернігівнафтогазрозвідка", "Харківнафтогазрозвідка", в складі яких налічувалось 10 нафтогазових експедицій. Створилася потужна науково-виробнича нафтогазова геологічна галузь під керівництвом міністра геології України Петра Федоровича Шпака.
Колектив фахівців тресту почав впровадження нових технологічних розробок - технологія буріння за допомогою алмазних доліт на Глинсько-Розбишівському родовищі. Це був перший штурм глибин. Буріння велося із застосуванням нових висококальцієвих крейдяних розчинів, потужних турбобурів і нового бурового обладнання. Фахівці підприємства на чолі з головним геологом Владленом Івановичем Мясниковим розробили і впровадили у виробництво новий зонально-груповий метод пошуково-розвідувального буріння площ. Це дало можливість проводити пошукові роботи на площах одночасно трьома-чотирма бригадами і таким чином прискорити відкриття родовищ та встановлювати нові поклади.
Ми пишаємося тим, що саме полтавські геологорозвідники першими опанували надглибоке буріння і вийшли на перше місце у світі за його концентрацією та геологічною ефективністю.
Наші геологічні досягнення у відкритті родовищ і нарощуванні розвіданих запасів вуглеводневої сировини були б неможливими без визначення найпріоритетніших напрямів геологорозвідувальних робіт, без обробки і узагальнення результатів буріння, підрахунку запасів родовищ з і успішним захистом їх в ДКЗ України.
Жодна площа не вводилася в опошукування, жодна свердловина не забурювалася без достатнього обґрунтування та розгляду матеріалів на експертно-геологічних нарадах. Завдяки цьому коефіцієнт відкриттів сягав 0,7.
Кількість бурових верстатів перевищувала сотню, а кількість працюючих 10 тисяч осіб. Були відкриті найзначніші родовища: Солохівське, Качанівське, Глинсько-Розбишівське, Машівське, Рибальське, Західно-Хрестищенське, Меліхівське, Східно-Новоселівське, Медведівське, Котелевське, Опішнянське, Гадяцьке, Гоголівське, Харківцівське, Матвіївське, Абазівське, Березівське, Чутівське, Коробочкинське, Сахалінське, Краснокутське, Борисівське та ще багато інших.
За успіхи в розвитку газової промисловості Указом Президії Верховної Ради СРСР у 1966 р. трест "Полтавнафтогазрозвідка" Міністерства геології УРСР нагороджений орденом Трудового Красного Знамени.
У 1975 р. Україна вийшла на перше місце в Союзі та Європі за видобутком газу, який сягнув 68,7 млрд м3.
За обґрунтування перспективності міжкупольних зон і відкриття великих родовищ групі провідних учених і фахівців у 1977 р. було присуджено Державну премію в галузі науки і техніки.
У 1981 р. за науково-виробничу розробку і реалізацію нового напряму і геологорозвідувальних робіт, провідні вчені і фахівці виробничих підприємств були удостоєні третьої премії Ради Міністрів СРСР.
Великим досягненням геологорозвідувальних робіт на великих глибинах було також відкриття та успішна дорозвідка великого Яблунівського нафтогазоконденсатного родовища, за яке групі вчених і геологорозвідників у 1985 р. присуджена чергова четверта Державна премія в галузі науки і техніки.
За підсумками роботи у 1985 р. колектив підприємства занесено на Республіканську Дошку пошани на ВДНГ Української РСР. Завдяки кваліфікованому обґрунтуванню моделей покладів родовищ наше підприємство передавало видобувним організаціям у промислову розробку по 15 свердловин та до 6 родовищ щорічно.
Так, у результаті діяльності ДП "Полтавнафтогазгеологія" за короткий проміжок часу в Лівобережній Україні було створено провідні Полтавський та Харківський нафтогазовидобувні комплекси.
У межах Північного борту відкрито низку нових родовищ: Наріжнянське, Юліївське, Скворцівське, Островерхівське, Шуринське, Безлюдівське, Макіївське, Коломацьке, Максальське, Північно-Волвенківське та інші.
За розробку нового напряму геологорозвідувальних робіт і відкриття Харківського нафтогазовидобувного району в 1992 р. групі вчених і виробничих геологів було присуджено Державну премію в галузі науки і техніки.
Прикро, що нині, попри високий творчий і науковий потенціал та новітні ефективні методичні напрацювання вчених і геологорозвідників, через відсутність достатнього фінансування зупинилася дорозвідка виявлених родовищ та пошуки нових.
Зменшення обсягів буріння призвело до зниження величини приросту розвіданих запасів з 24,8 млн тонн умовного палива до 1,3 млн тонн.
Такий стан геологорозвідувальних робіт у найперспективніших центральній та південно-східних частинах западини призвів до зменшення відкриттів нових родовищ. Прогнозні ресурси в Дніпровсько-Донецькій западині освоєні лише на
57 відсотків. Сьогодні пошуками нових покладів займаються здебільшого неспеціалізовані підприємства, що володіють ліцензіями на геологічне вивчення. Без загального координування їх робіт з боку держави та відповідного наукового супроводу буріння свердловин бажаних результатів бути не може.
Але, незважаючи на критичність нинішньої ситуації, колектив ДП "Полтавнафтогазгеологія" продовжує напружено і плідно працювати. Нині він займається не тільки пошуком та розвідкою родовищ нафти і газу, а й проводить роботу, пов’язану з інтенсифікацією видобутку вуглеводневої сировини, капітального ремонту свердловин, виконання відновлювальних робіт у свердловинах, в яких підтверджується наявність вуглеводневої сировини. З метою збереження виробничого потенціалу підприємства діяльність керівництва спрямована на пошук додаткових обсягів робіт, залучення інвестицій. На даний час чисельність підприємства становить 1500 працюючих.