Народилася Галина Кузьмівна у 1957 році у м. Клинці Брянської області, Російська Федерація.
Закінчила у 1981 р. Харківський інститут громадського харчування. Пройшла трудові щаблі від робітника до начальника збуту та постачання ВРП Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" ВАТ "Укрнафта".
З липня 2006 р. працює директором ДП "Охтирський КХП" Держкомрезерву України.
Як зазначалося у державних архівах "Фабрично-заводские предприятия Российской империи", паровий млин у
м. Охтирка Харківської губернії був збудований у 1894 р. власниками О.А. Виноградовим, В.В. Долгарьовим та
М.Д. Капелєвим. У 1923 р. млин став народною власністю.
Державний млинзавод №7 Харківського тресту Головборошно УРСР почали відбудовувати після звільнення від німецько-фашистських загарбників окупованої території
25 серпня 1943 року.
Першим директором було призначено Чумаченка Івана Гавриловича, а головним інженером - Грекова Олександра Семеновича.
У період 1945-1946 рр. за проектом "Промзернопроект" проводилася реконструкція млинзаводу. Він був пущений у 1950 р. на виробництво пшеничного борошна 3-ґатункового якісного помелу.
Мельничний елеватор виробничою місткістю 43,8 тис. т будувався протягом 1971-1975 рр.
У 1967 р. Охтирський млинзавод №7 був перейменований у комбінат хлібопродуктів, до складу якого з 1974 р. додатково увійшли кукурудзяний завод та заготзерно.
По 1999 р. Охтирський комбінат хлібопродуктів підпорядковувався Сумському обласному виробничому управлінню хлібопродуктів "Елеватор-зернопром" Державної акціонерної компанії "Хліб України", а з 1999 р. - Державному комітету України з матеріального резерву (Держкомрезерв) і був перейменований у Державне підприємство "Охтирський комбінат хлібопродуктів".
У післявоєнний час комбінатом керували директори: В.П. Власов, І.В. Риков, В.Д. Довбах, О.В. Войт.
На території комбінату споруджено пам’ятник на місці масових розстрілів фашистами мешканців м. Охтирка та підпільної розвідувальної групи під час окупації міста у період з 14 жовтня 1941 р. по 25 серпня 1943 р. За час окупації було розстріляно 2376 мирних жителів Охтирки і району. Щороку на Великдень, День Перемоги, День визволення міста від німецьких загарбників біля святого місця вшанування пам’яті загиблих у роки війни проводиться покладання квітів працівниками комбінату, місцевими органами влади, мешканцями міста, рідними, близькими та знайомими.