Народилася 2 жовтня 1956 року в с. Семенівка Первомайського району Харківської області у багатодітній селянській родині. Трудову діяльність розпочала учнем складальника Первомайської районної друкарні. У 1981 р. закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У тому ж році на запрошення обласної газети "Ленінська правда" приїхала працювати на Сумщину, і вже 26 років її діяльність поєднана з однією газетою. Була кореспондентом, старшим кореспондентом, завідувачем відділу пропаганди газети "Ленінська правда". З 1991 р., коли газета набула назву "Сумщина", обіймала посаду завідувача суспільно-політичного відділу газети.
За журналістську роботу Тетяна Іванівна удостоєна багатьох відзнак. З 4 квітня 2007 р. вона обіймає посаду головного редактора обласної газети "Сумщина".
У Сумському обласному державному архіві дбайливо зберігають цінну реліквію - вигорілий до світло-коричневого кольору, мовби обпалений полум’ям того розбурханого часу, перший номер "Известий Сумского Совета рабочих и солдатских депутатов" від 17 серпня 1917 р. Він і став попередником нинішньої обласної газети "Сумщина". Складний і тернистий шлях пройдено довжиною в 90 років найстарішою газетою області.
Нуртування подій 20-их років минулого століття, нерівний пульс громадського життя, часті зміни планів керівництва країни стосовно конкретних шляхів розвитку держави - все це відбивалося в публікаціях і навіть у частій зміні назв газети. Так, у січні 1919 р. після звільнення Сум від німців газета видавалася під назвою "Коммуна", із 7 серпня того ж року - "Власть советам", а в 1921-1922 рр. - "Знамя труда".
Після створення округів - територіальних одиниць - газета стала називатися "Плуг і Молот", стала виданням Сумського округу. З 1924 р. виходить українською мовою. На сторінках газети 20-х років - і боротьба за українізацію в освіті, культурі, доборі кадрів тощо.
Зі створенням у 1939 р. Сумської області розпочався новий етап у біографії газети. Вона вже виходила під назвою "Більшовицька зброя", стала обласною, активно включилася у створення обласних відомств, інстанцій; зростав її робсількорівський актив. У ті насичені подіями дні на сторінках газети часто публікувалися кореспонденції і статті С. Коблика - заступника редактора газети, М. Дордика - завідувача відділу сільського господарства, І. Рейтштейна - завідувача відділу пропаганди, А. Марутовського - завідувача відділу культури, І. Нагорного - випускового, Я. Стріляного - кореспондента РАТАУ. Вони були молодими, здібними, працьовитими. Молодими залишилися назавжди - у грізному 41-му змінили перо на багнет, стали на захист Вітчизни і віддали за неї життя…
З жовтня 1941 р., коли Сумщину тимчасово окупували фашисти, газета не виходила, її регулярний випуск відновився зі звільненням області у вересні 1943 р. До редакції прийшли працювати вчорашні фронтовики та учасники партизанського руху.
З вересня 1952 р. газета виходила під назвою "Ленінська правда". Історія газети - то й історія області, за великим рахунком - і країни. На її сторінках все - і величне, і трагічне. Непрості, часом криваві шляхи пройшло наше суспільство. І все ж, і в найгірші дні того шляху журналісти газети зуміли залишити нащадкам рядки, які й нині читаються співчутливо, із зацікавленням.
З 1962 р. по 1984 р. редакційний колектив газети очолював Олександр Косяк (його замінив Микола Гриценко).
Останні два десятиріччя газета переживала не кращі часи. Особливо важкий період - кінець 1980-х - початок 1990-х. У непростих політичних обставинах опинилася вся Україна, колектив зумів згуртуватися, не здригнувся, набувши назву "Сумщина", повів боротьбу за проголошення незалежної України, зробив немало в області для її утвердження. У період "кучмізму" нелегко було писати, але все ж журналісти газети відстоювали своє право на свободу слова, думки, стояли на захисті інтересів своїх читачів. Подолали і цю чорну смугу у біографії своєї газети, радісно зустріли очищення, принесене Помаранчевою революцією.
За 9 десятиріч газета дев’ять разів змінювала назву
і нинішньою - "Сумщина" - остаточно визначила свій статус, який і мала із самого початку. Це видання - то головний літописець області. Плин часу продовжується, не кінчається його літопис. Колектив "Сумщини", як і його попередники, - на бистрині життя, з чесною і виваженою позицією: робити добро для земляків, для своєї України, кожним рядком служити рідній державі та її народу.