State
non-profit scientific corporate establishment

Date of creation
16.05.2001

Basic lines of activity
Geochemistry, radiogeochemistry, cosmochemistry; technogenic environmental safety, ore formation and mineralization, scientific maintenance of fuel cycle, mathematic modelling and forecasting of natural and technogenic processes

Partner countries (EU members)
Spain, France, Germany, Poland, Greece, Italy, Belgium, Switzerland
Е.В. Соботович - видатний учений-геохімік, космохімік, радіогеохімік і радіоеколог - фундатор ізотопно-геохімічних методів досліджень літосфери, гідросфери, біосфери
і космічних об’єктів, наукових досліджень з охорони навколишнього середовища.
Доктор геолого-мінералогічних наук (1967), професор (1971), заслужений діяч науки України (1986), академік НАН України (1992), академік Міжнародної академії наук Євразії (1997), президент УВМС "Екологія людини", лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000). Активний учасник та організатор робіт з мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня (1997)
та почесним знаком МНС України (1997) за активну діяльність з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; почесним знаком Держкомгеології за заслуги у розвідці надр України (1998), численними урядовими та відомчими подяками, значками та грамотами.
Організатор і керівник Державного наукового центру радіогеохімії навколишнього середовища (з 1995), який у 2001 р. реорганізовано в Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України.
В Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України проводяться фундаментальні і прикладні дослідження за напрямами: геохімія, радіогеохімія, космохімія; техногенно-екологічна безпека; науковий супровід ядерного паливного циклу;
рудоутворення і мінерагенія; математичне моделювання та прогнозування природно-техногенних процесів.
При ІГНС функціонують аспірантура, докторантура і спеціалізована вчена рада
із захисту докторських дисертацій у галузі геологічних наук за спеціальностями "Екологічна безпека", "Економічна геологія", "Геологія металевих і неметалевих корисних копалин", "Мінералогія і кристалографія". У межах науково-технічної програми НАН України з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Інститут є головною організацією щодо проблем поводження з радіоактивними відходами (РАВ) і реабілітації забруднених територій.
При ІГНС діє Міжвідомча наукова рада з проблем поводження з РАВ, Комітет
з метеоритів НАН України, два госпрозрахункові підприємства: Київське науково-
виробниче об’єднання "Екологічні технології та нормативи" і Державне мале науково-виробниче підприємство "Відродження", а також науково-просвітницька громадська
організація - Українське відділення міжнародної спілки "Екологія людини".
Інститут має державну ліцензію на проведення геологічних, гідрогеологічних,
інженерно-геологічних, еколого-геологічних, бурових і лабораторних робіт, а також
забезпечено ліцензійними програмами для оцінки впливу АЕС на людину і навколишнє середовище в природних ситуаціях і при аваріях на АЕС. Лабораторна база Інституту, що включає комплекси аналітичної апаратури для вивчення органічної речовини,
токсичних, важких і радіоактивних елементів, має атестати акредитації.
В ІГНС розробляються і доводяться до промислового і практичного застосування нові технічні засоби для радіаційного контролю та медико-екологічної діагностики:
- Мобільний радіаційний комплекс високої роздільної здатності ГЕОСФЕРА;
- Інспекційний мобільний комплекс радіаційного контролю ДИПЛОМАТ;
- Комплекс радіаційного контролю, що встановлюється на непілотованих літальних апаратах ТЕМП;
- Мобільний радіаційно-вимірювальний комплекс ВЕКТОР;
- Радіаційно-вимірювальний комплекс оцінки наявності радіонуклідів в організмі
людини СКРІНЕР та ін.
Основні наукові розробки Інституту мають патентну захищеність.
Запрошуємо зацікавлених осіб та організації до співпраці!В.Ф. Чехун - академік НАН України, директор ІЕПОР ім. Р.Є. Кавецького, академік НАН України, доктор медичних наук.
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2004). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). За внесок у розвиток онкології відзначений всесвітньою медаллю Свободи Американського географічного товариства (2006).
Автор понад 300 наукових праць, у т.ч. широко відомих монографій і видань
з онкології, зокрема "Система интерлейкинов и рак" (2000), "Цитостатическая терапия злокачественных новообразований" (2000), "Опухоли молочной железы" (2003), "Иммунология злокачественного роста" (2005) та близько 20 патентів.
Засновник наукової школи в галузі експериментальної онкології - "Молекулярні основи та медико-біологічні проблеми фармакорезистентності".
Голова спеціалізованої ради Д 26.155.01 за спеціальністю 14.01.07 - онкологія, голова наукової ради з проблеми "Злоякісні новоутворення", головний редактор
міжнародного наукового журналу "Experimental oncology" (1996) та науково-практичного журналу "Онкология" (1999), член редколегії міжнародного журналу "Journal of Experimental & Clinical Cancer Research".
У 1960 р. з ініціативи академіка Р.Є. Кавецького створено Український науково-дослідний інститут експериментальної і клінічної онкології МОЗ України. У 1971 р. інститут перейменовано на Інститут проблем онкології та передано у підпорядкування АН України. У 1979 р., після смерті першого директора - академіка Р.Є. Кавецького, установі присвоєно його ім’я. У 1990 р. її перейменовано на Інститут проблем онкології та радіобіології.
На сьогодні - це Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького НАН України, потужний центр наукових досліджень з найбільш актуальних проблем експериментальної та клінічної онкології. В інституті працює 116 наукових працівників: академік НАН України, 27 докторів, 65 кандидатів наук. Заклад має
у своєму складі 14 відділів, бібліотечний фонд, дослідно-експериментальну базу, яка налічує понад 6500 лабораторних тварин. На базі інституту створено Клітинний банк ліній тканин людини і тварин, який утримує унікальну колекцію з 24000 зразків культур клітин, штамів пухлин і гібридів, що становить національне надбання України.
У 2005 р. в інституті створено та атестовано Центр експертиз із визначення канцерогенних факторів та молекулярно-біологічних маркерів пухлинного росту.
Установа має дозвіл на підготовку кадрів через аспірантуру та докторантуру
зі спеціальностей 14.01.07 - "онкологія" та 03.00.01 - "радіобіологія".
Одним з головних напрямів науково-дослідної діяльності інституту є вивчення механізмів протипухлинної резистентності та створення засобів реабілітації захисних систем організму. Це зумовлено недостатньою ефективністю традиційних методів лікування
і невпинним ростом захворюваності на злоякісні новоутворення та вимагає пошуку шляхів нових альтернативних підходів до лікування онкологічних хворих. Роботи співробітників установи спрямовані не тільки на розв’язання фундаментальних питань, що пов’язані з молекулярно-біологічними особливостями пухлинної клітини, а й розробку новітніх технологій молекулярної діагностики, терапії та прогнозу перебігу злоякісного процесу.
Інститут бере активну участь у роботі Української секції Європейського інституту екології і раку (EINEС). Налагоджені контакти та обмін інформацією з науковцями національних секцій Світового інституту екології та раку. Встановлено зв’язки Української секції EINEС з громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на захист навколишнього середовища від забруднення шкідливими речовинами і своєчасну інформацію про їх небезпеку для населення. Спільно з іноземними колегами в установі виконується низка тем у рамках програми INTAS, CNRS, ОЕСІ, Svenska Institutet VISBІ Programme, а також ведеться плідна співпраця з Федеральним інститутом медикаментів та медичних приладів (Німеччина). У рамках прямих двосторонніх угод з країнами-членами ЄС тривають спільні дослідження з вивчення молекулярного профілю пухлин шлунка та підшлункової залози для визначення прогнозу перебігу захворювання
з Університетом м. Гельдейберг (Німеччина), вивчення гіпоксії як чинника прогресії пухлини з Університетом м. Майнц (Німеччина), вивчення властивостей декстрин сульфату з Університетом Парі-Норд (Франція), уремічного альбуміну з Ліверпульським Університетом (Великобританія), досліджується гемосумісність гіперфрактальних пірополімерів сумісно з Брайтонським Університетом (Великобританія), розробляються схеми екстракорпоральної детоксикації для лікування печінкової недостатності з Інститутом вивчення печінки Королівського коледжу м. Лондон (Великобританія), вивчаються
механізми оксидативного стресу як фактори протипухлинної терапії з Університетом
"La Sapienza" (Італія). З 1994 р. інститут є єдиним від України членом Організації Європейських онкологічних інститутів (ОЕСІ), яка входить до складу Міжнародного протиракового союзу (UІСС).