Шістнадцятирічна Секлета та двадцятирічний Остап побралися в с. Поліському (до 1960 р. - с. Могильно) Коростенського району Житомирської області в далекому 1918 році. Батьками Секлети були селяни Адам та Єва Домничі, а Остапа - Василь та Марта Кравчуки. Через 20 років подружнього життя Секлета та Остап уж мали 8 дітей: Ольгу, Петра, Василя, Валентину, Любов, Антоніну, Володимира і Миколу. Згодом за виховання здорових дітей держава нагородила Секлету Адамівну Кравчук орденом "Материнська слава" ІІ ступеня. Мабуть, ще були б діти, як би в 1938 р., коли найменшому Миколці виповнилося чотири місяці, не "забрали" батька, який всі роки колективізації був головою колгоспу в с. Поліському. Як потім з’ясувалося, його незаконно репресували
і через два тижні рішенням "трійки" розстріляли. Через 20 років рішенням Житомирського облсуду О.В. Кравчука (1897-1938 рр.) реабілітовано посмертно. Отож Секлета Адамівна (1902-1959 рр.) виховувала дітей без чоловіка. Матері кожному хотілося дати освіту, і це їй вдалося, незважаючи на нестатки.
Старша дочка - Башинська Ольга Остапівна (1919-1953 рр.) - колгоспниця, виховала трьох дітей: Любов, Емілію та Надію, які й самі стали бабусями. Старший син - Кравчук Петро
Остапович (1922-1943 рр.) - студент Київського педагогічного інституту ім. О.М. Горького. Загинув смертю хоробрих на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Син - Кравчук Василь Остапович (1923-2002 рр.) - учасник Великої Вітчизняної війни, нагороджений бойовими орденами та медалями. Після закінчення Житомирського педінституту вчителював у м. Коростені та Коростенському районі, виховали разом із дружиною Валентиною Павлівною двох дочок - педагогів Людмилу та Тетяну, сина Павла -
полковника, професора військового інституту.
Дочка - Остапчук Валентина Остапівна (1928 р. н.) все життя присвятила благородній праці вчительки. Виховала сина Петра та дочку Тетяну, які мають своїх дітей та онуків. Дочка Тетяни - Яна закінчила Морську академію, виховують разом із чоловіком Владиславом сина Олексія.
Дочки - Білошицька Любов Остапівна (1930-1999 рр.) та Цербе Антоніна Остапівна (1933 р.н.) працювали в колгоспі. Разом з Миколою Івановичем Любов Остапівна виховала трьох синів: Анатолія (будівельника), Володимира (геофізика), Віктора (геологорозвідника). Серед них уже нема Володимира, який тривалий час працював на Півночі. Антоніна Остапівна та Адам Карлович мають 5 дочок: Світлану, Олену, Тетяну, Валентину та Галину. Валентина Цербе-Несіна стала бронзовим призером Всесвітньої зимової олімпіади в Ліллехаммері.
Син - Кравчук Володимир Остапович (1935 р. н.) присвятив життя педагогічній роботі. Вчитель математики, відмінник народної освіти. Працює у СШ № 10 м. Коростеня. Разом
з дружиною Марією Пилипівною (вчителькою фізики) виховали двох синів-офіцерів - полковника Олексія та підполковника Олександра, який нещодавно закінчив із золотою медаллю
Академію Збройних сил України.
Восьма, наймолодша дитина в сім’ї - Кравчук Микола Остапович (1938 р. н.). Після закінчення семирічки навчався в Житомирському технікумі землевпорядкування (1951-1955 рр.). Працював землевпорядником у Київській області (1955-1957 рр.). Після служби в армії працював геодезистом у системі Міністерства геології України. З 1961 р. - голова профспілкового комітету Київської геофізичної розвідувальної експедиції тресту "Укргеофізрозвідка". У 1990-2005 рр. - голова ЦК профспілки працівників геології, геодезії та картографії України. Все своє трудове життя поєднував із навчанням. Закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1983 р.), Вищу школу профруху ВЦРПС (1966 р.) Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС (ІІ кат.). У 1999 р. його обрано дійсним членом Української нафтогазової академії. За довголітню сумлінну працю нагороджений багатьма галузевими та профспілковими нагородами. Заслужений працівник соціальної сфери України, почесний розвідник надр України, почесний геодезист СРСР, відмінник народної освіти України. Має Почесну грамоту Президії Верховної Ради УРСР, три медалі, срібний Знак Загальної Конфедерації Профспілок "За заслуги перед профспілками".
Працюють в галузі геології онуки Антоніни та Адама Цербе - Олена Ткаченко та Леся Яценко.
Сорок років тому одружився Микола Кравчук з Марією Олексіївною Лобаковою (разом вчилися у Вищій школі
профруху), нині ветераном легпрому. Мають доньку Ірину, вчительку математики та онуків - шестикласника Михайлика та третьокласницю Марійку. Зять Андрій - програміст.