Заснування міста Тернополя датується 1540 р., коли Сигізмунд І надав коронному гетьманові Я. Тарновському привілей на заснування нового міста Тернополя на пустоші Сопільче над Серетом. Його мешканців король на 15 років звільнив від податків, спадковим війтом призначив галицького войського Будзановського. 1548 р. король надав містові магдебурзьке право, дозволив проводити три річних ярмарки й щотижневі торги. 1550 р., коли Тарновський розбив під Тернополем татар, король наказав прокласти через місто прямий гостинець, яким мали їздити купці з Галича на Волинь, сплачуючи тут мито. Натомість тернополяни звільнялися від мит у всьому королівстві. Будівництво нового міста почалося зі спорудження замку з кам’яними мурами. А до 1548 р. все місто оточили валами, ровами й частоколами. Надані привілеї й добрі фортифікації сприяли швидкому заселенню міста, розвиткові в ньому ремесел і торгівлі. Вже 1560 р. затвердили статут цеху шевців, незабаром виникли й інші цехи. До 1648 р. у місті працювали ремісники 16 професій, зокрема слюсарі, золотарі, муляри, теслі, бондарі, ткачі, пиво- й медовари та ін.
Наприкінці XVI ст. у місті виникло православне братство - перша культурно-освітня й релігійна організація українців. Протягом XVI-XVII століть місто постійно зазнавало татарських нападів, однак, завдяки укріпленням і мужності захисників вдавалося відігнати ворогів. Лише 1618 р. татари спалили й пограбували Тернопіль. У першій половині XVII ст., коли власниками Тернополя були Замойські, місто стало важливим центром транзитної торгівлі, тут часто бували купці з Волощини, Молдавії, Угорщини, Греції, Туреччини. В роки Хмельниччини в околицях Тернополя, через який пройшли головні сили українського війська в поході на Львів 1648 р., діяло кілька тисяч місцевих повстанців.
Козаки оволоділи містом в 1655 р. Особливо тяжкого удару місто зазнало 1672 р., коли його раптовим ударом здобули турки, спалили замок, костел, всі дерев’яні будівлі, розібрали кам’яні мури, пограбували продовольство, спустили стави. Занепад Тернополя, попри наданий королем привілей 1724 р. на прохання Потоцьких (вони успадкували місто від Собеських) на ще одину річну ярмарку, тривав до середини XVIII ст. 1740 р. коронний гетьман Ю. Потоцький своїм привілеєм надав тернопільським євреям ряд пільг, зрівняв їх у правах з християнами, дозволив займатися ремеслами, торгівлею, шинкувати алкоголем, мати крамниці на ринку. Відтоді Тернопіль став значним єврейським осередком торгівлі, ремесел і культури. 1772 р. місто потрапило під владу Австрії.
В центрі Тернопілля проклали дерев’яні, а потім кам’яні тротуари, замість старої ратуші 1809 р. збудували магістрат та інші адміністративні будівлі. Протягом 1810-1815 рр. Тернопіль за Шенбруннським трактатом належав Росії, згодом знову відійшов до Австрії. До 1817 р. його населення становило близько 10 тис. осіб. 1843 р. останній власник Тернополя Туркул відступився від своїх прав, отримавши 175 тис. флоринів. 1845 р. цісар Фердинанд надав Тернополю статус королівського міста.
Промисловому розвитку міста сприяло прокладення 1870 р. залізниці Львів-Підволочиськ й 1895 р. шосе до Теребовлі, Збаража й Підволочиська. У Тернополі виник ряд підприємств харчової й переробної промисловості, 1900 р. тут збудували електростанцію. Населення на цей час сягнуло 32 тис. осіб, воно стало одним із найбільших міст Галичини.
1 листопада 1918 р. владу в Тернополі здобули українці. З листопада 1918 р. до 2 січня 1919 р. Тернопіль - столиця ЗУНР. У червні 1919 р. місто було захоплене польськими військами. У міжвоєнній Польщі Тернопіль відомий як столиця воєводства, з 1939 р., після радянської агресії проти Польщі, - у складі СРСР. З грудня 1939 р. - обласний центр. Символіка міста походить з часу надання йому магдебурзького права й відображена в численних печатках XVIII - початку XX століть. Найдавніша з них відтиснута на документі 1795 р. і має легенду "SIGILLUM CIVITATIS TARNOPOLIENSIS 1550" (печатка міста Тернополя 1660 р.) й зображення "Леліви" - герба засновників міста Тарновських. За оформленням це типова печатка XVIII ст., отож наявна в легенді дата, хоча й неточна, означає надання магдебургії. Цей герб підтвердив 1845 р. цісар Фердинанд, водночас надавши Тернополю титул королівського міста. В польський період герб функціонував без змін.