Площа - 78,6 кв. км. Населення - 301,4 тис. осіб
Герб міста затверджено рішенням XIV сесії Чернігівської міської ради ХХІ скликання від 12.11.1992 р.
Місто Чернігів розташоване на правому березі р. Десна за 141 км автошляхами і 209 км залізницею від Києва. Через нього проходять залізниця Київ - Санкт-Петербург та автомагістраль Одеса -Санкт-Петербург. Поділений на два адміністративних райони - Деснянський та Новозаводський.
Історична довідка
Історія міста починається в кінці VІІ ст. У ІХ ст. Чернігів - центр східнослов’янського племені сіверян, увійшов до складу Київської Русі. Під 907 р. уперше згадується у давньоруському літописі. За князювання Мстислава Володимировича, першого літописного чернігівського князя, у місті розпочалося створення комплексу споруд княжого дворища - Дитинця, яке продовжили його наступники.
Нашестя монголо-татарських орд у 1239 р. та польсько-литовських феодалів у ХІV-ХVІІ ст. затримало розвиток міста. Проте, навіть зазнаючи численних руйнувань, місто піднімалося з попелу та руїн, відроджувалось та оновлювалось в усій красі.
У 1623 р. Чернігів одержав магдебурзьке право, а в 1635 р. став центром Чернігівського воєводства Речі Посполитої. У 1648 р. на початку національно-визвольної війни українського народу було створено Чернігівський полк. У ХVІІ ст. у місті діяла друкарня, що славилася високою якістю видань, відкрилася слов’яно-латинська школа, перетворена у 1700 р. на знаменитий своїми просвітницькими досягненнями колегіум, найстаріший середній навчальний заклад Лівобережної України.
З 1782 р. - центр Чернігівського намісництва, з 1796 р. - Малоросійської, а з 1802 р. - Чернігівської губернії, з 1923 р. - Чернігівського округу, з жовтня 1932 р. - обласний центр.
У ХІХ - на початку ХХ ст. Чернігів жив бурхливим громадсько-культурним життям. Активно діяли українська громада, земський статистичний комітет, губернська вчена архівна комісія, "Просвіта".
Промисловість
Господарський комплекс міста складається з 60 великих та майже 4 тисяч малих та середніх підприємств, сотень установ та організацій. Далеко за межами України відома і користується попитом продукція найбільших акціонерних товариств "Чексіл", "Хімволокно", "Чернігівавтодеталь", "ЧеЗаРа". Зокрема, продукція останнього гідно представлена в міжнародній космічній програмі "Морський старт", системі порятунку морських суден, а також у системі глобального навігаційного угруповання супутників "Глонас". Підприємство "Чернігівавтодеталь" добре відоме своїми карданними валами, з 1997 р. розпочало випуск легковиків, міні-вантажівок та мікроавтобусів.
Вигідне географічне розташування Чернігова сприяє розширенню міждержавних виробничо-торговельних, культурно-наукових і туристичних зв’язків.
Чернігів розвиває міжнародні зв’язки з містами-побратимами - Брянськом (Російська Федерація), Гомелем (Білорусь), Меммінгеном (Німеччина), Джаспером (США). Заслужила увагу на всеукраїнському та міждержавному рівнях щорічна виставка-ярмарок "Сіверські контракти".
Освіта
Нині в Чернігові налічується 11 вищих навчальних закладів, у тому числі Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Шевченка, Чернігівський державний технологічний університет, Чернігівський державний інститут економіки та управління. Діють 8 професійно-технічних училищ, 36 середніх шкіл, інші навчально-виховні та науково-дослідні установи.
Серед випускників Чернігівського вищого військового авіаційного училища 9 льотчиків-космонавтів. Зокрема, в Чернігові навчався і перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк.
Культура
1300-літня біографія міста втілена у майже 100 пам’ятках історії та культури, курганах і підземних печерних комплексах, що дає підстави називати Чернігів містом-музеєм під відкритим небом.
У 1902 р. відчинив двері Музей українських старожитностей В. Тарновського - єдиний у Російській імперії музей української історії і культури. Видатною подією став ХІV Археологічний з’їзд (1908 р.).
До наших днів збереглися шедеври архітектури ХІ-ХІІІ ст.: Спасо-Преображенський, Борисоглібський і Успенський собори, П’ятницька та Іллінська церкви.
Сьогодні культурно-мистецькі запити чернігівців задовольняють 17 клубів, будинків і палаців культури, 5 театрів та кінотеатрів, філармонійний центр, 12 бібліотек. Популярністю користуються Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній", Чернігівський історичний музей ім. В. Тарновського, Чернігівський художній музей, літературно-меморіальний музей-заповідник
М. Коцюбинського. У місті друкуються десятки періодичних видань, виходять в ефір кілька телевізійних та радіокомпаній. У Чернігові започатковано міжнародний фестиваль "Слов’янські театральні зустрічі", а також перший в Україні щорічний фестиваль журналістів "Золотий передзвін Придесення".
Славетні імена
З містом пов’язані імена багатьох достойників. Чернігівськими князями були герой видатної пам’ятки давньоруської літератури - "Слово о полку Ігоревім" Ігор Святославич, канонізовані православною церквою Святослав Давидович (Микола Святоша) та Михайло Всеволодович. Відродженню і піднесенню міста сприяло перебування на Чернігівській кафедрі видатного релігійного, культурного і політичного діяча доби Гетьманщини Лазаря Барановича, його наступників Ф. Углицького та І. Максимовича. Літературно-мистецький та громадсько-філософський гурток об’єднав ціле сузір’я таких письменників, поетів, полемістів, художників, як: І. Величковський, І. Вишенський, І. Галятовський, Г. Дубенський, А. Радивиловський, Д. Ростовський. Працювали літописці Л. Боболинський, І. Янушкевич. Відбудова храмів здійснювалась коштом гетьмана І. Мазепи, генерального обозного В. Дуніна-Борковського, чернігівських полковників С. Пободайла, Я. Лизогуба, П. Полуботка, інших представників козацької старшини.
Серед найвідоміших викладачів і випускників Чернігівського колегіуму і духовної семінарії ХVІІІ-ХІХ ст. письменник і перекладач І. Лежайський, епідеміолог Д. Самойлович, винахідник реактивного літального апарата М. Кибальчич, вчений-правник О. Кістяківський.
У місті над Десною жили і працювали релігійний діяч, історик Філарет (Гумилевський), письменники Л. Глібов,
Б. Грінченко, М. Коцюбинський, історики О. Лазаревський, Г. Милорадович, В. Модзалевський, статистики В. Варзар, О. Русов, П. Червінський, український громадсько-політичний діяч І. Шраг. Чернігівець дипломат Г. Щербина повторив долю О. Грибоєдова, загинувши в Сербії 1903 р.
Чернігів ХХ ст. вивів у широкий світ видатного українського поета П. Тичину, композитора і хорового диригента
Г. Верьовку. Чернігівець В. Михалевич у 1980-1990 рр. очолював Інститут кібернетики ім. Глушкова НАН України.