М.О. Марченко трудову діяльність у цивільній авіації почав у 1970 р. після закінчення Кременчуцького льотного училища цивільної авіації. По 1993 р. працював на багатьох льотних посадах, а саме: другим пілотом, командиром літака Ан-2, командиром авіаескадрильї літаків Ан-24, Як-42, командиром транспортного льотного загону Донецького об’єднаного авіазагону та командиром Луганського об’єднаного авіазагону.
Пілот 1-го класу. Освоїв типи літаків Ан-2, Ан-24, Як-42, Ту-154 та Іл-62.
Нагороджений відзнаками Президента України - орденами
"За заслуги" III (1997 р.) та II (1999 р.) ступенів.
Враховуючи практичний досвід роботи на керівних посадах
в авіапідприємствах, ділові та моральні якості, М.А. Марченко в 1993 р. з посади командира Луганського об’єднаного загону був призначений заступником міністра транспорту України - директором Департаменту авіаційного транспорту України, потім Державного департаменту авіаційного транспорту України. 3 серпня 1997 року по серпень 2000 року - генеральний директор Державного авіаційного підприємства "Україна". Водночас з березня 1996 року по червень 2000 року - голова Міжвідомчої комісії при Президентові України з питань авіаційної політики, безпеки авіації та використання повітряного простору України. З березня 2003 року по 31 грудня 2004 року працював на посаді першого заступника директора Укравіатрансу.
З березня 2005 року М.О. Марченко призначений на посаду голови Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації.

Україна відкрила для себе нові горизонти у 1991 році, коли здобула незалежність. Попередній етап розвитку на теренах колишнього СРСР багатий на здобутки, пов’язані з цивільною авіацією, яку Україна почала розвивати на початку XX століття. Ще у 1923 році в Україні було створено авіакомпанію "Укравоздухпуть". Високі показники її роботи стали основою для об’єднання авіакомпанії "Укравоздухпуть" з російською авіакомпанією "Доброльот". Так, у 30-х роках народився "Аерофлот". Нова доба в історії цивільної авіації України розпочалася зі створення у жовтні 1992 року державного органу регулювання авіаційної діяльності - Укравіації, що співпало із започаткуванням ринкових відносин у цивільній авіації. Була дана свобода ініціативі, створенню нових національних авіакомпаній різноманітних форм власності.
Завдяки цьому авіації України вдалося уникнути повного краху в умовах різкого падіння обсягів перевезень на внутрішньому ринку, обмеженого правового поля для виконання міжнародних польотів. У вересні 1992 року Україна стала членом ІКАО, у травні 1993 року прийняла власний Повітряний кодекс та стрімко встановила повітряні мости з багатьма країнами світу. Європейська інтеграція є стратегічним пріоритетом для України, вже розроблено й ухвалено Національну програму інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС). Обраний шлях передбачає багато змін у всіх сферах, у тому числі й у цивільній авіації. У рамках загальної адміністративної реформи в Україні, початок якої співпав з прийняттям України 15 грудня 1999 року у члени Європейської конференції цивільної авіації, відбувається послідовне реформування системи управління цивільною авіацією.
Відповідно до Указу Президента України від 16 серпня
2004 року № 912/2004, функціонує Державна служба України
з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба), яка має забезпечувати безпечну діяльність авіаційної галузі та її всесвітній розвиток згідно з національним законодавством та міжнародними стандартами, нагляд за їх дотриманням усіма експлуатантами, що працюють в Україні. Державіаслужба є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державного нагляду за забезпеченням безпеки авіації, на який покладається:
• державний нагляд за забезпеченням безпеки авіації, сертифікація і реєстрація об’єктів і суб’єктів авіаційної діяльності та її ліцензування, забезпечення діяльності об’єднаної цивільно-військової системи використання повітряного простору, регулювання використання повітряного простору й обслуговування повітряного руху, захист авіації України від незаконного втручання в її діяльність;
• сприяння зовнішньоекономічній і міжнародно-правовій діяльності цивільної авіації, здійснення централізованого управління діяльністю цивільної авіації, забезпечення розвитку цивільної авіації, науковий супровід діяльності авіації, забезпечення ефективного використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;
• проведення розслідування авіаційних подій до моменту створення незалежного органу з розслідування.

Структурні підрозділи Державіаслужби:
- Відділ кадрів;
- Департамент інспектування безпеки польотів;
- Департамент сертифікації типу авіаційної техніки;
- Департамент підтримання льотної придатності екземплярів
повітряних суден;
- Департамент стандартизації та сертифікації аеропортів;
- Департамент планування та забезпечення польотів;
- Департамент сертифікації авіаційного персоналу та навчальних
закладів;
- Департамент аеронавігаційного забезпечення;
- Департамент зовнішніх зв’язків;
- Департамент авіаційних перевезень та ліцензування;
- Департамент фінансово-економічного регулювання;
- Департамент власності та корпоративних прав;
- Юридичне управління;
- Управління стратегічного розвитку;
- Адміністративно-господарське управління;
- Управління авіаційної безпеки;
- Відділ бухгалтерського обліку та звітності;
- Відділ контрольно-ревізійної роботи і профілактики правопорушень та злочинів;
- Відділ видачі документів суворої звітності;
- Режимно-секретний відділ;
- Спеціальний сектор;
- Cектор цивільної оборони;
- Сектор пожежної безпеки;
- Сектор охорони праці.
В Україні спостерігається стале збільшення обсягів перевезень та наданих послуг, і все це на тлі зростання економіки у державі та збільшення доходів населення, але і в умовах зростання цін на авіаційне пальне (650 у.о. за тонну). За останні 7 місяців 2005 року порівняно з аналогічним періодом минулого року спостерігається темп росту макропоказників авіаційних перевезень на міжнародному ринку, пасажирів перевезено на 27,9% (1621,1 тис. пасажирів / 267,2 тис. пасажирів), а на внутрішньому - 22,9%
(440 тис. пасажирів / 358 тис. пасажирів). До держбюджету надійшло 53 млн грн, що на 28,9% більше, ніж минулого року. Забезпечені темпи росту заробітної плати на 30%.
У 2005 році на державному рівні відпрацьовано реалізацію японського кредиту для реконструкції ДМА "Бориспіль". Також на законодавчому рівні вирішено питання ввезення авіаційної техніки закордонного виробництва. З цього року почалася поетапна лібералізація ринку авіаційних перевезень з Німеччиною, Австрією, Францією, Чехією. Парафована угода Україна - ЄС.
Планується, що за два роки між Україною та столицями європейських країн буде виконуватися по 14 рейсів на тиждень з кожної сторони. При цьому розвиватимуться польоти з регіонів.
Стан безпеки авіації сьогодні в Україні
Для забезпечення польотів цивільної авіації проведена робота:
• затверджена галузева програма впровадження спільних авіаційних вимог, виконання яких забезпечить Україні членство в Об’єднані авіаційні власті (GAA). Є певний перелік авіаційних правил, які обумовлюють європейські стандарти безпеки польотів. Україна приєдналася до Кіпрських домовленостей, що зобов’язує її до впровадження європейських стандартів, аби мати змогу набути членство в EASA (нове агентство, що здійснює контроль за стандартами з безпеки польотів у ЄС);
• відпрацьована нова редакція Повітряного кодексу України, враховані всі зауваження аудиторів міжнародних авіаційних організацій (IKAO та FAA);
• створена система регіональних інспекцій Державіаслужби;
• наразі підготовлена Концепція реформування та розвитку авіаційної галузі України, узгодженням якої займаються фахівці суміжних відомств і найближчим часом буде передана на розгляд до Кабінету Міністрів з урахуванням їхніх зауважень. Після цього Державіаслужба очікує на Указ Президента України.
Перш за все для підвищення ефективності роботи авіаційної галузі необхідно створити національну систему управління безпекою польотів, а саме: впровадити в Україні спільні авіаційні вимоги; підготувати інспекторський склад; на початку 2006 року Україні необхідно набути членства в JAA.
З прийняттям нової редакції Повітряного кодексу (жовтень 2005 р.) та завершенням робіт з переходу до першої категорії FAA з питань безпеки польотів будуть зняті всі обмеження на польоти до Сполучених Штатів Америки. Ще одне важливе завдання - докорінна зміна Правил сертифікації та ліцензування українських експлуатантів.
Повинна бути модель захисту національних інтересів в умовах динамічного розвитку ринку та інтеграції до ЄС. Сьогодні Україні потрібен флагманський перевізник, аналогічний до провідних країн Європи, побудований за чотирма основними принципами:
1. Високий ступінь довіри пасажирів за рахунок високого рівня безпеки польотів.
2. Фінансова стабільність з рівнем рентабельності 2-4%.
3. Систематична заміна повітряного флоту (можливість вести бізнес через фінансовий лізинг).
4. Стабільна соціальна політика.
Поряд з флагманським перевізником в Україні повинен працювати і регіональний, який фінансово інтегруватиметься у провідні базові аеропорти (Київ, Донецьк, Одеса, Львів).
Планується створити Державний центр вищої льотної підготовки. Його засновниками будуть Державіаслужба та Національний авіаційний університет за підтримки Міністерства транспорту та зв’язку України та Міністерства освіти і науки України.