Сьогодні на ринку транспортних послуг Українська залізниця - це потужна транспортна система з високорозвиненою інфраструктурою, яка забезпечує більшу частину всіх пасажирських
і вантажних перевезень України та поступово розвивається, наближаючись до європейських стандартів і вимог якості до перевізного процесу. Відповідальність за розвиток і нормальне функціонування цього зручного та надійного виду транспорту в Полтавській та частково у чотирьох суміжних областях покладено
на Полтавську дирекцію залізничних перевезень.
Зміни на краще в роботі організації багато в чому пов’язані з іменем її керівника Ольги Семенівни Дяченко - розумної вродливої жінки, сповненої невичерпного оптимізму, енергії, новаторських ідей. Вона - досвідчений, грамотний і відповідальний керівник, а також справжній фахівець своєї справи, яка за багато років самовідданої праці на залізничному транспорті зуміла поєднати кар’єру і сімейне життя. Ольга Семенівна свою трудову діяльність на залізниці розпочала оператором станції "Супрунівка" у 1977 р., потім з 1986 р. - маневровим диспетчером цієї станції, заступником начальника і в 1996 р. призначена начальником станції. З 2000 р. по 2002 р. працювала начальником станції "Полтава - Київська", а з березня 2002 року призначена начальником Полтавської дирекції залізничних перевезень.
Історія розвитку залізничного транспорту на Полтавщині починається у 1869 р., коли було відкрито першу в губернії залізничну дільницю, що з’єднала Кременчук з Єлисаветградом (нинішнім Кіровоградом) і Балтою, а також станцію "Крюків-на-Дніпрі" з усім станційним господарством. Ця подія стала відправною точкою інтенсивного поступу цивілізації Полтавською землею. У 1870 р. було споруджено лінію Полтава - Кременчук, а наступного року почався рух поїздів від Полтави до Харкова, що відразу ж спростило сполучення й транспортування вантажів, дало можливість різко збільшити обсяги перевезень. Таким чином, на зміну старовинним чумацьким шляхам упевнено прийшла залізнична мережа - новий, надійніший, зручніший та ефективніший вид транспорту.
Очевидні переваги залізничного транспорту для економічного розвитку регіону сприяли розбудові залізничних ліній, і вже на початку XX століття Полтавщина активно сполучалася з такими індустріальними центрами, як Донбас і Кривбас, була пов’язана
з чорноморськими і балтійськими портами, мала сполучення з багатьма іншими регіонами Російської та іноземних держав, а Харківсько-Миколаївська залізниця, об’єднавшись із Курсько-Харківсько-Севастопольською, стала найбільшою в Росії магістраллю, яку назвали Південною залізницею. Здійснивши величезний шлях до реально працюючого підприємства, залізниця перетворилась у гігантський механізм, який з кожним роком тільки набирав силу. Саме завдяки сталевим магістралям ставали загальним надбанням найновіші досягнення науки й техніки. Перед Полтавською губернією відкрились необмежені можливості для розвитку. Економіка України, що постійно нарощувала свій потенціал, спонукала залізничну мережу до збільшення вантажних і пасажирських перевезень. На державному рівні залізниці стали посідати провідні позиції в економічному, суспільному та політичному житті країни, а також мали виключно важливе стратегічне значення в зміцненні обороноздатності.
У 1910 р. на залізниці розпочалась робота з підвищення експлуатаційних показників, за рахунок упровадження нових технологій, удосконалення вагонів і паровозів, реконструкції та оновлення колійного господарства. Особливе значення надавалося своєчасному відправленню вантажів і збереженню їх у дорозі. На розвиток залізниць негативно вплинули громадянська та Велика Вітчизняна війни, та протягом 50-80-х років процес технічного переозброєння був продовжений, одноколійні дільниці змінювались на двоколійні. Паровози замінювались тепловозами, а згодом і електровозами, розгорнулася реконструкція вагонного господарства. Розвивались і запроваджувались нові методи управління перевізним процесом.
Протягом 1999-2002 рр. полтавські залізничники доклали титанічних зусиль, щоб довести до європейського рівня вокзали та станції, колійне господарство, сервісне обслуговування пасажирів, перевезення й зберігання вантажів та багато іншого. Запроваджувались нові форми роботи з клієнтами, оновлювались цілі поїзди.
У липні 2002 року вперше в Україні на Південній залізниці почав курсувати швидкісний денний потяг Київ - Харків "Столичний Експрес", більша частина маршруту цього поїзду проходить саме Полтавщиною. Ця подія стала епохальною в розвитку всієї України, адже вона ознаменувала собою початок переходу її залізничного транспорту до рівня світових вимог на ринку транспортних послуг. На сьогодні вже повністю електрифікований залізничний хід від Гребінки до Полтави та продовжуються відповідні роботи в напрямку Харкова. Чітка взаємодія всіх підпорядкованих структурних підрозділів та майже тритисячний колектив працівників дозволяють оптимально та ефективно вирішувати всі завдання, покладені на цю регіональну структуру Південної залізниці. Полтавські залізничники вважають себе патріотами рідного транспорту, вкладаючи у свою працю частку життя. Тут шанують найкращі традиції, поступово відроджуючи їх. Полтавчани активно включаються до запроваджених на Південній залізниці трудових змагань і мають на своєму рахунку немало перемог.
Життя - це рух. Помітний прогресивний поступ Полтавської дирекції залізничних перевезень не завершується сьогодні. Вона продовжує йти в напрямку цивілізованого розвитку. Сьогодні до традиційного гасла сталевих доріг - зручність і надійність, додалось ще одне слово - швидкість та комфорт. А завтра на полтавську залізницю, яка пройшла колосальний шлях довжиною більше ніж у 130 років, чекають нові звершення. Адже працює на ній згуртований колектив відповідальних, ініціативних, розумних трудівників, закоханих у свою справу. Тож щасливої дороги!
ОсновнІ види дІЯльностІ:
На сьогодні Полтавська дирекція залізничних перевезень є найбільшою у складі Південної залізниці, до неї входить понад
100 станцій і роз’їздів, 57 з яких - вантажні, а також відділ комерційної та вантажної роботи, відділ станцій, фінансово-економічний і технічний відділи, пасажирський та юридичний сектори, дистанція вантажно-розвантажувальних робіт (МЧ-4), відбудовні поїзди станцій "Полтава", "Гребінка", "Кременчук", "Будинок науки і техніки" (БНіТ) та ін. Дирекція виконує перевезення пасажирів і вантажів у регіонах Полтавської, Сумської, Чернігівської, Кіровоградської областей, обслуговує підприємства гірничорудної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, нафтопереробні підприємства, а також райони сільського господарства, і взаємодіє з річковим транспортом по станції "Кременчук". Технічні підрозділи завжди у повній готовності, адже найважливішим завданням для сталевих доріг завжди є безпека руху поїздів, збереження вантажів, що перевозяться, та дотримання графіка.