Іллінецький район утворено в 1923 р.
Площа - 914,5 кв. км.
Адміністративний центр району - м. Іллінці, де проживає 11,4 тис. осіб, смт Дашів -
4,1 тис. осіб та 52 сіл з населенням 24 тис. осіб.
Район розташований в межах Придніпровської височини. Корисні копалини: граніти, піски, каолін, глини. Місцями зустрічаються вапнякові породи, торф, мінеральні води.
Гідрологічна мережа насичена. Найбільша річка - Соб, притока Південного Бугу та низка малих річок, на яких створено 108 ставів площею 1229 га.
Ґрунти родючі, з них 59% - чорноземи різних типів. Великим природним багатством Іллінеччини є лісові масиви площею 14,3 тис. га з цінними листяними породами дерев.
Район має вигідне транспортне сполучення.
Багата на історичне минуле наша земля. Численні свідки давнини - пам’ятки історії
в Присобському краї. З ІV тис. до н.е. залишили свої городища і поселення трипільці-арії на території Борисівки, Пархомівки, Вербівки, Криштопівки, В’язовиці, Кантелини, Іванівки.
У VI-IV ст. до н.е. проживали скіфи-орачі на землях Варварівки, Василівки, Сороки,
Романово-Хутора, Паріївки, Червоного. Величаво піднімаються на полях кургани скіфів.
А сліди війни проти них у V ст. до н.е.
перського царя Дарія є на території Кальника. З І по XI ст. - це слов’янська земля,
яка представлена зарубинецькими і черняхівськими слов’янськими поселеннями й городищами Голиків, Неменки, Даньківки,
Василівки, Яструбинець, Тягуна, Хрінівки. Литовсько-Руська доба і період Речі Посполитої привели до появи дерев’яно-земляних укріплень - замків у містечках - центрах
оборони від татар і володіннях великих землевласників (XV-XVI ст.).
З 1648 р. нинішнє с. Кальник стало центром козацького полку, який в 1651 р., коли
полковником був Іван Богун, нараховував 6046 козаків.
У 1821-1825 рр. в м. Іллінці проживав
декабрист Пестель.
У період Великої Вітчизняної війни центром партизанської боротьби в регіоні став Шабелянський ліс, де діяла Друга партизанська бригада. П’ятеро іллінчан за ратні подвиги
в роки війни удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а Іван Никифорович Бойко
із с. Жорнище цього звання удостоєний двічі.
Українці, поляки та євреї, що мешкали
в нашому краї, створювали свої культові
споруди. Найвідоміша з них - Свято-Михайлівська п’ятикупольна церква в смт Дашів 1762 р., яка занесена до переліку пам’яток архітектури ЮНЕСКО.
У структурі промисловості району провідне місце належить харчовій галузі (98%), де молокопереробна та цукрова займають провідні місця.
Найбільше підприємство - ТОВ "Люстдорф" - спеціалізується на виробництві молока тривалого зберігання, вершків, вершкового масла.
Цукрова галузь представлена цукровим заводом, розташованим в м. Іллінці. ТОВ "Іллінцібудматеріали" виробляє будівельну цеглу (потужність - 7 млн шт. за рік).
ВАТ "Дашівський ремонтно-механічний завод" - виробництво ливарної продукції, обробка металів.
У сфері підприємництва зайнято 2,7 тис. осіб, діють
150 малих підприємств та 1300 фізичних осіб - підприємців, які забезпечують 15% надходжень до місцевого бюджету.
Іллінецький район є аграрно-промисловим. Площа
сільськогосподарських угідь складає 66,8 тис. га, зокрема
орної землі - 57,0 тис. га.
Працюють 49 сільськогосподарських суб’єктів підприємницької діяльності, з них - 31 селянсько-фермерське господарство. Основна спеціалізація сільгосппідприємств: у рослинництві - вирощування зернових культур та цукрових буряків,
у тваринництві - виробництво м’яса та молока.
На території району функціонують племзавод з вирощування свиней української білої породи та державна сортодослідницька станція.
У районі функціонують 39 загальноосвітніх шкіл, де навчається близько 5 тис. учнів та 25 дитячих дошкільних навчальних закладів. Більше тисячі студентів навчаються
в Іллінецькому коледжі Вінницького державного аграрного університету.
У районі діють дитячо-юнацька спортивна школа, будинок школярів та юнацтва, станція юних техніків, міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
Медичне обслуговування жителів району здійснює
Іллінецьке районне територіальне медичне об’єднання,
до складу якого входять 3 лікарні, 3 медичні амбулаторії
та 38 ФАПів.
У районі діють 85 закладів культури, з них 40 клубів,
35 бібліотек, 2 дитячі музичні школи, 8 музеїв. Працюють
10 народних аматорських самодіяльних колективів.