Калинівський район утворено в 1923 р.
У листопаді 1979 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР Калинівці надано статус міста. Розташований у північній частині Вінницької області, вздовж берегів річок Південного
Бугу, Жерді, Сниводи, Десенки, Постолови
та Згар, площа якого - 1086 кв. км, що
складає 4,2% від загальної території області. На території району проживає 61,3 тис. осіб, з них 19,4 тис. - в місті, 41,9 тис. - у сільській місцевості. В районі розташовано 58 населених пунктів, найбільші серед них села
Гущенці, Іванів, Корделівка та Павлівка.
Через територію району проходить електрифікована й три одноколійних залізничних
дороги, їх довжина сягає близько 100 км.
Основними автотранспортними магістралями є дороги міжнародного та державного значення, загальна довжина яких - 370 км. Усі населені пункти району з’єднані між собою дорогами
з твердим покриттям.
Систему місцевого самоврядування в районі представляють міська і 28 сільських рад.
На території, яку нині складає Калинівський район, ще в давні часи проживали східні слов’яни. Першу згадку про Калинівку знайдено в Повідомленні князя Острозького в 1593 р. про знищення татарами сіл у його володіннях.
Калинівський район був ареною боїв під час громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Дев’ятьом уродженцям району присвоєно звання Героя Радянського Союзу, трьом - Героя Соціалістичної Праці, голові ПОСП "Радівське" Анатолію Мартиновичу Пачевському присвоєно звання Героя України.
Калинівський район має багатогалузевий виробничий комплекс, провідне місце в якому займає харчова промисловість. Функціонують підприємства в галузі деревообробки, машинобудування та металообробки, переробної промисловості. Район спеціалізується з виробництва продовольчих
товарів.
Основні промислові підприємства району: ЗАТ "Калинівський машзавод", ТОВ "Калинівський ЕЗДМ", ВАТ "Вінніфрут", ТОВ ВФ "Дом", ВАТ "Агромаш", ЗАТ "Калина",
ВАТ "Іванівський спецкар’єр", ВАТ "Ремонтно-механічний завод", Овечацький спиртзавод, ТОВ "Комбікормовий завод", АТЗТ "Корделівській обласний комбікормовий завод".
Значного розвитку набуло приватне підприємництво.
Станом на 1 жовтня 2007 р. в районі зареєстровано 2590 приватних підприємців. Діють 4 приватні сільськогосподарські підприємства, 14 товариств, 11 кооперативів, 3 державних сільськогосподарських підприємства, 31 фермерське господарство.
У районі є низка господарств, які займаються певною спеціалізацією. Серед них в рослинництві - вирощування
та реалізація елітного насіння зернових культур, картоплі, цукрових буряків (Уладово-Люлинецька дослідна селекційна станція, ДПДГ "Корделівське", ПП ВСГП "Радівське"
с. Радівка, ПОСП "Нападівське" с. Нападівка, СВК "Надія" с. Нова Гребля, СВК "Родина" с. Глинськ, ДП/ДГ "Артеміда"). Одними з кращих сільськогосподарських колективів району є приватне підприємство "Радівське" з виробництва сільськогосподарської продукції (ВСГП) с. Радівка, товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" с. Черепашинці та "Маяк" с. Пиків.
Район багатий на природні, мінеральні й такі будівельні матеріали: глина, пісок, суглинок, граніти. Виявлено великі родовища граніту поблизу сіл Іванова, Гущинець, Писарівки, Черепашинець, поклади каоліну - поблизу сіл Байківки, Грушковець. В гранітах Іванівського родовища міститься
25-30% цінного матеріалу гранату.
У систему освіти району входять 38 загальноосвітніх шкіл, технологічний технікум та 2 професійно-технічних училища, 20 дошкільних навчально-виховних закладів, Іванівська
допоміжна школа-інтернат, 2 дитячо-юнацьких спортивних комплекси, музична школа та будинок дитячої творчості.
На базі Заливанщинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів діє навчально-виховний комплекс "Школа-дитячий садок".
Реалізацію державної політики в галузі культури
у Калинівському районі забезпечують 80 установ культури
і мистецтва, з них 40 клубних та 36 бібліотечних установ,
дирекція кіновідеомережі, дитяча музична школа, 3 музеї: Народний музей Степана Руданського, Музей історії Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції та Музей історії
с. Дружелюбівка. При клубних закладах функціонують
24 аматорських гуртки художньої самодіяльності, 18 з них носять високі звання народного та зразкового.
Медична допомога населенню здійснюється центральною районною лікарнею на 290 ліжок та поліклінікою
на 600 відвідувань за зміну, 12 лікарськими амбулаторіями
та дільницею сімейної медицини, однією дільничною лікарнею на 15 ліжок (Пиківська), 34 фельдшерсько-акушерськими пунктами та здоровпунктом (ВПУ с. Гущенці).