Липовецький район утворено в 1923 р.
Нині - це аграрно-індустріальний регіон південно-західного економічного району.
Площа району становить 969 кв. км
(3,7% від території області), зокрема 83,4 тис. га сільськогосподарських угідь та 73,7 тис. га
орних земель. Ліси займають 5,2 тис. га.
Наявність значних площ чорноземів
(90% від площі сільськогосподарських угідь - 75,0 тис. га), сприятливі кліматичні умови
забезпечили інтенсивний розвиток сільськогосподарського виробництва, передусім зернового та цукробурякового з розвинутим м’ясо-молочним скотарством, свинарством.
Серед промислових підприємств лідерами є ВАТ "АТЕКО" Турбівський машинобудівний завод", підприємство ЗАТ "Турбів-цукор" -
одне з найстаріших у районі, меблевий виробничий кооператив "УЮТ", бітум-база
ВАТ "Південь-Західшляхбуд".
Надра району багаті на корисні копалини, переважно на будматеріали (глина червона, каолін (родовище якого біля смт Турбова - одне з найбільших у Європі), граніт, пісок), сприяли розвитку добувної промисловості
й виробництва будматеріалів (ВАТ "Турбівський каоліновий завод", Турбівський гранітний кар’єр, ПП "Липовецький цегельний завод").
В аграрному секторі економіки, який є домінуючим,
переважна частина припадає на рослинницьку галузь, питома вага якої протягом останніх років становить близько 70% від загальної. Тут діють 76 сільськогосподарських підприємств різної форми власності. У 2,2 тис. особистих та 88 фермерських господарствах працюють близько 2,5 тис. осіб.
У районі діють 36 загальноосвітніх шкіл, Староприлуцька школа-інтернат для дітей з особливими потребами,
18 дошкільних закладів, Дитячо-юнацький центр, Аграрний ліцей у с. Зозів, який веде свій родовід з відкритого в 1908 р. в Зозові ремісничого училища.
Медичне обслуговування населення району здійснюється центральною районною лікарнею, Турбівською міською лікарнею, Росошанською дільничною лікарнею та амбулаторією загальної практики сімейної медицини, шести амбулаторіями загальної практики сімейної медицини, 36 ФАПами. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення 22 особи. Функціонують 5 аптечних закладів. На території Липовеччини розташована Вінницька обласна дитяча фізіотерапевтична лікарня відновного лікування.
Мережа закладів культури нараховує 19 будинків культури, 15 клубних закладів, в яких працюють 184 гуртки художньої самодіяльності, 2 любительські об’єднання та 88 об’єднань для дітей. Звання "Народний" і "Зразковий" мають 7 колективів. Функціонують центральна районна бібліотека, районна
бібліотека для дітей та 39 сільських бібліотек. Діють народний та громадський музеї. Визнаним міжрайонним краєзнавчим центром став Липовецький районний державний архів.
Змістовно проводять дозвілля на базі дитячо-юнацької спортивної школи учні м. Липовець та смт Турбів.
Приваблює відвідувачів Вінницька обласна рибальсько-мисливська база в мальовничому лісовому масиві біля Турбова.
У районі нараховується 57 пам’яток історії і культури,
археології. З них найвідоміші - палац класика данської літератури Тора Ланге в с. Нападівка, палац та унікальний дендропарк у с. Стара Прилука, церкви у с. Косаківка і с. Нова Прилука, будівля земської лікарні у цьому ж селі та ін.
Серед пам’яток природного походження цікавими місцями для туристів є гігантська астроблема на місці падіння метеорита біля с. Іваньки, зарезервовані під природні заказники "Початок" витоки річки Соб біля Ксаверівки, "Торфовиця" біля с. Лозувата, 4 джерела - гідрологічні пам’ятки природи. На території району виявлено скіфські кургани, могильники трипільської, зарубинецької, черняхівської та інших археологічних культур, слов’янські та давньоруські поселення.