В історичних джерелах Піщанка вперше згадується в 1754 р. під назвою "Піщана". Через 5 років село стало називатися Піщанкою. З возз’єднанням Правобережжя України
з Росією Піщанка увійшла до Ямпільського повіту Подільської губернії. У 50-х роках XIX ст. Піщанка стала волосним центром. У 1962 р. район приєднано до Крижополя, з 22 грудня 1964 р. знову відновлено. Селище міського типу Піщанка (з 1956 р.) розташоване за 160 км від Вінниці. З обласним центром має автобусне та залізничне сполучення.
Піщанський район займає площу 595 кв. км. Межує з Колимським районом Одеської області, Республікою Молдова та Ямпільським, Крижопільським, Тростянецьким, Чечельницьким районами Вінницької області.
У селах району є багато джерел, ставків, протікають річки Кам’янка, Окниця, Савранка.
Майже 22% площі займають масиви лісів. Переважають мішані ліси. Багата місцевість на такі будівельні матеріали: піски, глини, вапняки. Ґрунти переважно чорноземні. Ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для сільського господарства.
Одним із провідних підприємств району
є ВАТ "ПлазмаТек", що займається випуском електродів. Продукція підприємства експортується в країни СНД та Прибалтійські
країни, планується експорт у країни Африки та Європи.
У Піщанському районі діють 55 малих підприємств, 189 підприємств роздрібної торгівлі, 45 підприємств громадського харчування. Працюють 756 підприємців-фізичних осіб.
Вантажні та пасажирські перевезення
в районі здійснюють ВАТ "Піщанське
АТП-10540", ПП "ПлазмаТектранс" і приватні підприємці.
Функціонує митний пост "Піщанка".
Найбільшим природним багатством району є його земельні ресурси та унікальні можливості для вирощування сільськогосподарських культур.
Аграрним виробництвом у районі займаються 39 сільгосппідприємств.
Площа сільськогосподарських угідь становить 40,7 тис. га. У галузевій структурі сільського господарства переважає рослинництво. Найкращі показники у вирощуванні врожаю мають господарства СВК "Прогрес" (с. Студена), ПП "Промінь" (с. Трибусівка), СВК "Піщанський" (смт Піщанка).
У районі діють 11 дошкільних закладів, 18 загальноосвітніх навчальних закладів, інтернат, 2 дитячі позашкільні установи. У загальноосвітніх школах навчається 2419 учнів.
Система охорони здоров’я району складається з 24-х закладів, налічується зокрема 2 лікарні, 2 лікарняні амбулаторії, 20 фельдшерсько-акушерських пунктів.
Мережа закладів культури нараховує 13 будинків культури, 4 клуби, 3 клуби-бібліотеки, 18 бібліотек, історико-краєзнавчий музей та 3 громадські музеї, школу естетичного виховання (музична). У районі - стадіон, 28 спортмайданчиків,
15 спортивних залів, 5 стрілкових тирів.
На території району розміщуються заказник загальнодержавного значення "Гарячківська дача" та краєзнавча перлина Піщанської землі - урочище "Княгиня" з мальовничими краєвидами, численними насадженнями рідкісної австралійської сосни та джерелами мінеральних вод.
Відомими пам’ятками архітектури є палац та каплиця
Чорноминських, побудовані архітектором Ф.К. Боффо в першій половині XIX ст. (нині Чорноминська ЗОШ І-ІІІ ступенів), Болганська церква Різдва Богородиці (1877 р.), Червоний Млин (кінець XIX ст.), палац та парк "Огруд" XIX ст. (нині Гонорівська ЗОШ І-ІІІ ступенів), Дмитрашківська церква (кінець XIX ст.), Кукулівська церква (XIX ст.), церква Успіння Богородиці (1874 р.), Свято-Покровська церква (1799 р.), Михайлівська церква (1827 р.), Чорноминська церква Різдва Богородиці (1867 р.).
На державний облік взято 28 пам’яток історії та культури, 5 - археології, 5 - монументального мистецтва.
У духовну скарбницю занесено імена уродженців Піщанської землі: Климентія Домінчена - відомого українського композитора й диригента; народного артиста України Павла Муравського - диригента, професора, народного артиста України; Марії Вакалюк-Дорошенко - письменниці.
Піщанську землю також прославила олімпійська чемпіонка Юлія Рябчинська.