Перші відомості про м. Ямпіль джерела відносять до XVI ст., коли він був торговельним центром краю. Ямпіль був єдиним на Поділлі осередком розвитку каменетесного промислу. Вироби місцевих ремісників
повсюди мали великий попит, вивозилися
в Новгородську губернію. Ямпіль відвідували торгові представники Риму, Венеції щодо поставок "золотої подільської пшениці".
Після Люблінської унії Ямпіль увійшов
до Брацлавського воєводства.
На початку 1651 р. шляхетське військо
рушило на Ямпіль. У ніч на 6 березня брацлавський воєвода з двома полками увірвався до Ямполя. Шляхетське військо пограбувало міщан, зруйнувало будинки, винищило близько 10 тис. жителів. Унаслідок цих спустошень Ямпіль довго залишався запустілим і відродився вже як незначне село. За даними 1775 р. в Ямполі налічувалося всього 113 хат.
Жителі с. Буша вписали сторінку в історію національно-визвольної боротьби українського народу в період 1648-1654 рр. Ці події відображені в історичній драмі М. Старицького "Оборона Буші". Не менш героїчні події відбувалися в с. Довжок у період УНР у 1919-1920 рр. Про це йдеться у першоджерелі Д. Кетроса "Ямпільська республіка та її збройні сили".
Після возз’єднання Правобережжя з Росією в 1795 р. Ямпіль став повітовим містечком Брацлавського намісництва й одержав власний герб. Але він залишився приватновласницьким володінням і переходив з рук у руки. У другій половині XIX ст. в Ямполі з’явилися дрібні підприємства,
а питома вага їх була незначною. На початку ХХ ст. заселена територія Ямполя становила 450 десятин. Тут було
27 незабудованих вулиць і 5 майданів. Містечко освітлювалося лише 62 гасовими ліхтарями. Ямпіль вважався одним
із найбідніших повітових міст Подільської губернії.
У 1920 р. діяло споживче товариство, а з 1921 р. виникла перша промислова артіль "Пролетар". За кілька років створено 11 кооперативних об’єднань, переважно виноградарських. Будувалися й державні підприємства. У 1926 р. діяли 3 електростанції, масло- та плодоконсервний заводи, млинокомбінат, хлібоприймальний пункт, артіль побутового обслуговування.
На території району знаходиться Державний історико-культурний заповідник "Буша". До пам’яток культури та архітектури належить Свято-Миколаївська православна церква Московського патріархату, побудована в XVIII ст.
Ямпільський район розміщений в південно-західній частині Вінницької області. До його складу входять м. Ямпіль, 39 сільських населених пунктів. Загальна площа району становить 787,9 кв. км. Район межує з 5 районами Вінницької області і 2 районами Молдови. По території району проходить 86 км державного кордону з Республікою Молдова.
Територію району перетинають з півночі на південь невеликі річки Мурафа, Русава, Марківка та Вільшанка, які впадають в річку Дністер. Річка Дністер протікає по південно-західному кордону району.
Надра району багаті на поклади вапняків та фосфоритів.
Осередками культури й духовності в районі є 65 установ культури, 28 бібліотек, 4 музичні школи, Музей образотворчого мистецтва з історико-краєзнавчим відділом, районна кіномережа, Державний історико-культурний заповідник.
У закладах культури діють 140 аматорських колективів. Творчі колективи району є учасниками та лауреатами
багатьох обласних і всеукраїнських конкурсів.
Мережу освітніх закладів Ямпільського району представляють 19 загальноосвітніх шкіл, 7 навчально-виховних комплексів. Діють спеціальна школа-інтернат та два позашкільні заклади, зокрема спеціалізована районна сільськогосподарська школа І-ІІІ ступенів у с. Пороги та школа-гімназія з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу в Ямполі.