Вінницький район утворено в 1923 р.
Територія району - 921 кв. км.
Район об’єднує 54 населені пункти, зокрема 3 селища міського типу та 51 село.
Перші згадки про жителів сучасної території Вінницького району сягають до VIII ст. до н.е., коли, з Прикаспію, через Дон вторглися войовничі племена скіфів. Тому свідчать знайдені під час археологічних розкопок скіфські кургани біля сіл Переорки, Стрижавка, Тютьки, Лука-Мелешківська. А перші поселення згадуються в історичних дхерелах другої половини XII ст., коли через набіги половців, з районів Лівобережжя почалося переселення на правий берег Південного Бугу.
У 1941-1944 pp. для України і зокрема
для району були важкими воєнними роками. Наприкінці 1941 р. у Коло-Михайлівському сосновому лісі почалося будівництво надсекретного об’єкта, який згодом отримав назву "Ставка Гітлера "Вервольф". 14 тис. військовополонених будували бункер, а після завершення робіт їх було розстріляно.
Серед корисних копалин видобуваються граніт, глина, пісок, торф.
На сьогодні Вінницький район - досить потужна складова області, яка займає провідне місце в рейтингу економічних показників.
У Вінницькому районі працюють 13 промислових підприємств, які об’єднані у дві галузі: в обробній працюють 11 підприємств,
в добувній - 2. Всі ці підприємства працюють з іноземними інвестиціями, які надходять
в район з 8 країн світу.
Сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на вирощуванні зернових культур та цукрового буряку, а в тваринництві -
на виробництві м’яса і молока. Станом
на 01.09.2007 р. в районі нараховуються
109 агроформувань усіх форм власності.
Закріпилася позитивна тенденція в розвитку малого підприємництва. В районі зареєстровано 764 суб’єкти підприємницької діяльності, 75 фермерських господарств
та майже 3400 фізичних осіб - підприємців.
Платні послуги населенню надають 34 підприємства району.
На території відкрито 33 приміські автобусні маршрути загального користування, на яких працює понад 100 одиниць автотранспортних засобів.
У районі функціонують 40 середніх загальноосвітніх шкіл, 18 дошкільних установ.
Гордістю району є колективи, яким присвоєно звання народного (5) та зразкового (3).
Працюють Прибузька спеціальна загальноосвітня школа, дитяча юнацько-спортивна школа та 2 школи естетичного виховання дітей, які відвідують близько 200 учнів.
На території району розташований Вінницький державний аграрний університет, студенти якого здобувають спеціальність на таких факультетах: технології виробництва та переробки продукції тваринництва, механізації сільського господарства, економіки та підприємництва, агрономічному та менеджменту.
Базову освіту надає молоді Вороновицьке професійно-технічне училище № 14, яке готує швачок, кухарів-кондитерів, електро- та газозварювальників, слюсарів, трактористів
і трактористів-водіїв.
Медичне обслуговування населення району здійснюють Вінницька центральна районна клінічна лікарня, Вороновицька районна лікарня, Стрижавська міська лікарня;
Луко-Мелешківська, Мізяківсько-Хутірська, Писарійська, Гавришівська та Михайлівська дільничні лікарні, 5 лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів.
Мережа закладів культури нараховує 40 клубних установ, 43 бібліотеки, 4 музичні школи, 4 музеї. Працюють
200 колективів художньої самодіяльності: вокально-хорові, хореографічні, театральні тощо.
На території району знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду, зокрема заказники загальнодержавного та місцевого значення, пам’ятки природи та парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва.
У центрі с. Вороновиця - пам’ятка архітектури XVІІІ ст. - палац Грохольських-Можайських. Будинок почали будувати в 1760 р. польські магнати Грохольські. Нині під дахом цієї споруди працюють два музеї: Музей авіації України і Музей кобзаря Володимира Перепелюка.