СлободЯн
Анатолій Васильович
Заступник Генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України

Кандидат технічних наук.
Нагороджений орденом "За заслуги"
III ступеня, пам’ятною медаллю Верховної Ради України "10 років Незалежності України", нагрудним знаком "Почесний працівник транспорту України", знаком "Почесний залізничник", почесним знаком "Лідер паливно-енергетичного комплексу", Почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України.
Народився 29 жовтня 1953 року в смт Вапнярка Томашпільського району Вінницької області.
Батько - Слободян Василь Кирилович (1931 р.н.) - пенсіонер. Мати - Слободян
Валентина Євдокимівна (1934-2003 pр.).
Одружений. Дружина - Слободян Валентина Миколаївна (1953 р.н.).
Виховали двох синів: Олександр (1977 р.н.) мешкає в м. Одеса, начальник залізничної станції Іллічівськ-Паром, Ігор (1979 р.н.),
мешкає в Києві, заступник начальника головного інженера Броварського районного
дорожнього управління.
А.В. Слободян закінчив Одеський технікум залізничного транспорту (1972 р.), Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту (1982 р.).
Трудову діяльність розпочав у 1972 р.
на залізничній станції Одеса-Сортувальна Одесько-Кишинівської залізниці МШС СРСР на посаді регулювальника швидкості поїздів.
У 1973 р. служив у лавах Радянської армії. У 1974 р. після звільнення в запас повернувся працювати на залізничну станцію Одеса-
Сортувальна Одесько-Кишинівської залізниці МШС СРСР, обіймаючи посади оператора сортувальної гірки, чергового гірки, маневрового диспетчера, головного інженера, заступника начальника станції, начальника станції.

Упродовж 1985-1993 рр. працював в Одеському відділку Одеської залізниці поїзним диспетчером, заступником
начальника - начальником відділу руху, першим заступником начальника, начальником Одеського відділку Одеської залізниці.
Упродовж 1993-2000 рр. - перший віце-президент,
перший заступник генерального директора, перший заступник міністра транспорту України - генеральний директор Державної адміністрації залізничного транспорту України ("Укрзалізниці").
З травня 2000 р. по жовтень 2002 р. - начальник
ДГТО "Південно-Західна залізниця".
З 2003 р. по 2006 р. - старший викладач Київського
інституту інвестиційного менеджменту.
У 2005 р. захистив дисертацію на здобуття наукового
ступеня "кандидат технічних наук" за спеціальністю
"Транспортні системи" в Одеському національному морському університеті.
У 2006 р. - проректор з організації підвищення кваліфікації керівних кадрів Київського університету
економіки та технології транспорту.
З 2007 р. - заступник генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Залізничний транспорт України є однією з базових галузей народного господарства України. На його долю
припадає майже 88% вантажообігу (без врахування трубопровідного) та 45,3% пасажирообігу здійсненого в державі.
Україна володіє однією з найбільш потужних в Європі залізничною мережею, протяжність якої складає 22,0 тис. км, з яких 43% електрофіковано.
За обсягами вантажних перевезень залізниці України займають 4 місце на Євроазіатському континенті після залізниць Китаю, Росії, Індії. До сфери управління Укрзалізниці входять 6 залізниць.
Залізничний транспорт України має міжнародне пасажирське безпересадкове сполучення з багатьма країнами,
зокрема встановлено курсування пасажирських поїздів
та прямих вагонів з країнами СНД: Росія, Білорусь, Латвія, Литва, Молдова, Азербайджан, Казахстан, Узбекистан та
країнами Заходу: Польща, Німеччина, Угорщина, Хорватія, Болгарія, Румунія, Словаччина, Австрія, Чехія. Існує можливість безпересадкового сполучення між Італією та Словенією. Ведеться робота щодо відкриття безпересадкового пасажирського сполучення з Китаєм.