Міжнародне десятиріччя дій "Вода заради життя" розпочалося 22 березня 2005 р., у Всесвітній день водних ресурсів.
Воно має вирішальне значення для зосередження загальної уваги на очевидному - ролі води для життя.
Дуже важливо, щоб до 2015 р. всі люди усвідомили важливість поставленої мети - до 2015 р. скоротити вдвоє число людей, які не мають постійного доступу до чистої питної води
і базової санітарії.
Кожний захід буде надзвичайно важливим для збільшення активності та відданості справі подолання ситуації, з якою ми не можемо миритися: щороку більше мільярда людей вимушені користуватися потенційно небезпечними джерелами води. Це призводить до "тихої" гуманітарної кризи, через яку щодня гине до 3900 дітей.
В Україні 5,7 млн городян та 11,7 млн сільського населення споживають воду із колодязів та індивідуальних свердловин, які переважно знаходяться у незадовільному стані.
Стан водовідведення в сільській місцевості характеризується низьким рівнем охоплення централізованими послугами - менше 10%. Лише 40% відведених стічних вод перед їх скиданням у водойми проходять очистку. Все це значно ускладнює санітарно-епідеміологічну ситуацію, особливо у сільській місцевості.
Щорічно в Україні реєструються спалахи різних хвороб, що спричинені вживанням недоброякісної води та відсутністю необхідних умов санітарії.
У нашій країні існує необхідність у проведенні широкої та постійної просвітницької роботи щодо проблем води та здоров’я.

За рівнем використання водних ресурсів для потреб промисловості, сільського господарства та населення, а також рівнем зарегульованості річкового стоку Україна посідає одне з перших місць серед європейських країн. Водно-екологічні проблеми насамперед пов’язані з водогосподарською діяльністю, переважно орієнтованою на максимальне використання корисних властивостей водних об’єктів без урахування при цьому довгострокових наслідків.
Обсяг неочищених стічних вод, які щороку скидаються у водні об’єкти, становить майже один відсоток величини сумарного середньорічного річкового стоку. Самовідновлювальної здатності водних екосистем недостатньо для нейтралізації негативних впливів і відновлення порушеної екологічної рівноваги. Стійке забруднення поверхневих вод зумовлено також надмірною розораністю ландшафтів водозабірних територій басейнів малих і великих річок, що прискорює водноповерхневу міграцію забруднювачів, водну ерозію і замулювання річкових систем. (Стратегія сталого розвитку України).
Шляхи та засоби реалізації державної політики сталого розвитку у сфері охорони, раціонального використання та відтворення водних ресурсів:
удосконалення системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, зміцнення матеріальної бази гідрологічних постів і гідрометеостанцій;
розроблення та впровадження систем відтворення водних ресурсів на територіях, що зазнали значного техногенного навантаження;
удосконалення нормативно-правової бази управління водними ресурсами;
впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами;
впровадження прогресивних технологій водозабезпечення, водокористування, водовідведення;
впровадження сучасних систем підготовки питної води із застосуванням екологічно ефективних фільтруючих та адсорбуючих матеріалів і реагентів;
забезпечення очищення стічних вод, що утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів на території промислових підприємств;
удосконалення систем протиповеневого, протиабразійного, протиерозійного захисту та охорони водних об’єктів;
визначення переліку стратегічно важливих водоносних горизонтів підземних вод та меж їх поширення для забезпечення
їх охорони.

(http://ecolabel.org.ua/main-project-strategy1.html)