Грабець Омелян Петрович (1911-1944). Командир групи УПА "Південь", полковник "Батько", український громадсько-політичний діяч
Грабець Омелян Петрович народився 1 серпня 1911 року в
Новому Селі на Львівщині. Рід Грабців сягає своїм корінням часу заселення цих земель
українцями і був дяківським
з діда-прадіда.
Після 4-х класів сільської школи Омелян іде вчитися
до Перемиської гімназії, яка була тоді могутнім бастіоном
українства. Тут він став членом молодіжної організації "Пласт", а старшокласником вступив до Української Військової Організації (УВО) та ОУН.
З 1931 р. продовжив навчання в Празькому політехнічному інституті, звідки потрапив у в’язницю до Берези Картузької (1935-1936 рр.).
Повернувшись на волю, Омелян Грабець переїхав до Львова та став на чолі Українського студентського спортивного товариства (УССТ).
Він був небуденним організатором. Своєю м’якістю добивався більше, ніж інші незламною твердістю, в той же час до себе був надто вимогливим.
У ході Другої світової війни Омелян Грабець - в авангарді боротьби за незалежність України.
У 1943 р. його призначено керівником групи військ УПА "Південь" (псевдонім - "Батько"). Територія, яку контролювала ця група, поширювалася на Кам’янець-Подільську, Житомирську, Вінницьку та південь Київської областей. Серед найбільших
бойових перемог групи УПА "Південь" - ліквідація німецької поліцейської школи в Житомирі, яка нараховувала 260 осіб (1943 р.), розгром німецьких частин біля с. Устинівка (1943 р.), де німці втратили більше ста осіб вбитими та пораненими.
10 червня 1944 р. над р. Згар (Вінницька область) відбувся останній бій полковника "Батька".
Солдати 189 батальйону НКВС оточили загін групи "Південь". Бій був коротким, але жорстоким, загинули майже всі повстанці.
Серед них поклав своє життя за Батьківщину і славний син
України - Омелян Грабець, полковник "Батько".

Грабець Галина Юліанівна (1916-2006)
Дружина Омеляна Грабця, педагог, громадський діяч, почесна громадянка м. Коломиї
Народилася 23 квітня 1916 року в смт Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області в національно свідомій родині. Закінчила 7-класну українську школу ім. Княгині Ольги, польську учительську семінарію в Коломиї (1935 р.), філію Львівського
вищого музичного інституту ім. М.В. Лисенка по класу скрипки (1939 р.).
Галина Грабець брала активну участь у громадському житті: член гуртка ім. П. Могили, секретар Українського студентського спортивного товариства (УССТ), член Товариства "Просвіта".
У 1939 р. одружилася з Омеляном Грабцем, від шлюбу з яким
народила двох синів: Нестора та Любомира.
У часи Другої світової війни перебувала у підпіллі, поневірялася
в Словаччині, Австрії, Угорщині, Німеччині.
За зв’язки з УПА в 1948 р. була заарештована та засуджена на
25 років концтаборів.
Звільнена в 1956 р. Повернулася до Коломиї, де працювала в дитячій музичній школі. Разом із сином Любомиром створила дитячу оперну студію (1956-1989 рр.), яка зажила великої слави.
У 1992 р. письменник Михайло Андрусяк видав книгу про Галину Юліанівну "Ув’язнена скрипка".
У 2006 р. відійшла у вічність.

Грабець Любомир Омелянович
Син Омеляна Грабця, педагог, відмінник народної освіти, громадсько-політичний діяч
Грабець Любомир Омелянович народився 15 вересня 1942 р. в м. Любачів Львівської області. Син легендарного Омеляна Грабця (полковника "Батька") та Галини Грабець (Тарнавської).
Закінчив Коломийське педагогічне училище (1961 р.),
музично-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника (1973 р.), диригентський відділ Львівської консерваторії (1963-1965 рр.), з якої був виключений з політичних мотивів.
Працював у Коломийській СШ № 1 (1965-1990 рр.), завучем Коломийської гімназії (1990-1994 рр.), заввідділу з
виховної роботи Івано-Франківського обласного управління освіти (1994-1995 рр.), директором Коломийського індустріально-педагогічного технікуму (1995-2002 рр.), заступником Коломийського міського голови з гуманітарних питань (2002-2004 рр.). Нині - директор Коломийського будинку освіти.
Любомир Омелянович брав активну участь у громадсько-політичному та культурно-освітньому житті Коломиї. Як учитель музики багато зробив для популяризації в школах гри на сопілці. Керував шкільними хорами, учнівським ансамблем сопілкарів
"Калинонька", ансамблем скрипалів, вокальним ансамблем, які
неодноразово ставали лауреатами всеукраїнських та всесоюзних фестивалів та конкурсів. Був музичним керівником дитячої оперної студії при Коломийському палаці піонерів.
Обирався депутатом міської та обласної рад народних депутатів. Член КУН, Товариства "Просвіта".
Проживає в м. Коломия.

Грабець (КузнЄцова) Олеся Любомирівна
Онука Омеляна Грабця, філолог, педагог, завідувач редакції дитячої літератури видавництва "Країна мрій"
Грабець (Кузнєцова) Олеся Любомирівна народилася 1 лютого 1977 року в м. Коломия на Івано-Франківщині.
Закінчила Коломийську гімназію ім. М. Грушевського.
Любов до рідної мови, як і до рідної землі, передалася їй генетично, тому свою професійну стежину пов’язала з вивченням української філології у Львівському університеті ім. І.Я. Франка.
З 2001 р. Олеся Любомирівна продовжує навчання в Київському національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова, здобуваючи ступінь магістра.
Краса золотоверхого Києва вирішила подальшу долю молодого спеціаліста: Олеся переїжджає до столиці, де працює відповідальним редактором видавництва "Велика дитяча газета".
Надалі була праця відповідальним редактором українського напряму видавництва "Сталкер", де Олеся Любомирівна разом з авторами та художниками створює оригінальні
авторські проекти. Однак хотілося творити більше для дітей.
З 2004 р. вона - завідувач редакції дитячої літератури видавництва "Країна мрій".
Результат співпраці з авторами дитячої тематики протягом 2002-2004 рр. - публікація понад чотирьох десятків книг за редакцією О. Грабець. Особливі стосунки в редактора склалися
з Ганною Чубач, Тамарою Коломієць, Марією Людкевич, Зіркою Мендзатюк, Дмитром Білоусом, Вадимом та Богданою Бойко, Надіно Кир’ян.
Нині Олеся Любомирівна
виховує з чоловіком маленького сина Мирослава.