Поет, публіцист, літературний критик. Перший заступник
голови Національної спілки письменників України. Депутат Верховної Ради України двох скликань (1990-1998 рр.).
У 1998-2000 рр. - голова
Івано-Франківського земляцтва в м. Києві. Радник голови Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіо-мовлення (1999-2001 рр.).
Лауреат всеукраїнських літературних премій імені М. Островського, В. Сосюри, П. Тичини, С. Олійника, а також премії імені І. Кошелівця журналу
"Соборність" (Мюнхен). Відзначений дипломом "Лауреат Нобелівської премії" на І Всеукраїнському фестивалі гумору в с. Нобель Рівненської області (2003 р.).
Народився 2 грудня 1937 року в с. Острівець Городенківського району Івано-Франківської області в селянській родині.
Разом з дружиною Петро Ілліч виховав двох синів. Має онуків.
У 1948 р., після смерті батька Ілька Андрійовича, мати, Варвара Іванівна, залишилася з трьома дітьми: Василеві було 16, Петрові - 11, Ільцуневі - 4 роки.
У 1995 р. Петро Осадчук вступив до Одеського державного університету імені І.І. Мечникова, який закінчив у 1960 р.
Працював сільським вчителем і газетярем на Одещині, був на комсомольській і партійній роботі в Тернополі, Одесі й Києві (1962-1973 рр.), редактором у видавництвах "Маяк" (Одеса) і "Молодь" (Київ). У 1970 р. Петра Осадчука прийнято до Спілки письменників України.
З 1976 р. по 1990 р. - секретар правління Київської письменницької організації.
У 1991 р. був головою комісії з написання Статуту (та його автором), за яким Спілка ще до проголошення державної незалежності України вийшла зі складу СП СРСР.
Ще перебуваючи в КПРС, входив наприкінці 1988 р. - на початку 1989 р. до складу ініціативної групи, яка підготувала програмні документи і здійснила організаційні заходи щодо створення Народного руху України; працював в оргкомітеті, що ініціював створення Товариства української мови, написав перший Статут цього Товариства, який надруковано в "Літературній Україні" в 1989 р.
Автор понад 20 книжок поезії. Видав книжку літературно-критичних статей "Поезія - молодість душі", а також три збірки сатирично-гумористичних мініатюр переважно на матеріалі парламентських вражень: "Театр під мікрофоном" (1994), "Літаюча тарілка" (1995), "Реєстр українського лайдацтва" (1997). У такому ж ключі написана книжка "Паранормальні явища..." (1999).
Петро Осадчук виступає в періодиці з публіцистичними статтями переважно на політичні теми, друкує рецензії і статті про поезію.