Член правління ВАТ "Газпром",
начальник Департаменту з транспортування, підземного зберігання та використання газу, професор, доктор технічних наук, академік
Будзуляк Богдан Володимирович народився
10 жовтня 1946 року в м. Івано-Франківськ. Закінчив Івано-Франківський інститут нафти та газу за спеціальністю "Проектування та експлуатація газонафтопроводів, газосховищ і нафтобаз", здобувши кваліфікацію інженера-механіка (1970 р.), Академію народного господарства при Уряді Російської Федерації (1995 р.).
Професор, доктор технічних наук (2003 р.), академік Академії гірничих наук (1995 р.), Академії технологічних наук (2000 р.), Російської інженерної академії (2002 р.).
Трудову діяльність розпочав у 1964 р. сепараторником на одному з підприємств м. Івано-Франківська.
Після закінчення Івано-Франківського інституту нафти
і газу понад 36 років уся виробнича та наукова діяльність Богдана Володимировича пов’язана з газовою промисловістю: спочатку на підприємствах у Республіці Комі,
а згодом - у центральному апараті в Москві.
Богдан Володимирович брав безпосередню участь в освоєнні родовищ Тимано-Печерського та Західно-Сибірського нафтогазоносних басейнів півострова Ямал. Брав активну участь у створенні Єдиної системи газопостачання Російської Федерації.
Працював майстром, начальником аварійно-ремонтної служби, головним інженером Сосногорського районного управління магістральних трубопроводів.
У 1981 р. призначений директором виробничого об’єднання "Ухтатрансгаз", а у 1986 р. - генеральним директором виробничого об’єднання "Севергазпром".
У 1989 р. обраний членом Правління державного газового концерну "Газпром", а в 1993 р. став членом Правління
ВАТ "Газпром".
З 1997 р. - начальник Департаменту з транспортування, підземного зберігання та використання газу.
Б.В. Будзуляк - автор і співавтор понад дев’яноста робіт
у центральних і галузевих виданнях із проблем функціонування Єдиної системи газопостачання, експлуатації, діагностики, ремонту, реконструкції та технічного переозброєння магістральних газопроводів і компресорних станцій, визначення та зниження втрат газу на магістральних газопроводах, використання газу як моторного палива, створення умов для екологічно безпечного та раціонального використання газу. Серед праць - монографія з підвищення ефективності експлуатації системи трубопровідного транспорту газу та 3 книги з ремонту магістральних нафтогазопроводів, а також 3 патенти на винаходи.
Неодноразово нагороджувався державними та відомчими нагородами: орденами "Знак Пошани" (1980 р.) і Дружби народів (1999 р.); Почесною грамотою Уряду Російської Федерації, медаллю Монгольської Народної Республіки; удостоєний звань "Заслужений працівник народного господарства Комі АРСР" (1987 р.), "Почесний працівник газової промисловості", "Заслужений працівник Мінпаливенерго Росії", "Заслужений працівник Укргазпрому"; нагрудних знаків "Відмінник Міністерства газової промисловості", "Ветеран праці газової промисловості", "За заслуги у вивченні надр Республіки Комі"; золотого знака "Заслужений інженер Росії" Російської інженерної академії (2003 р.); пам’ятної медалі "За видатний внесок у розвиток Кубані"
ІІІ ступеня (2004 р.); лауреат премії Уряду РФ у галузі науки і техніки (1996 р.); лауреат Державної премії РФ у галузі науки і техніки (2000 р.); лауреат премії імені Академіка A.M. Люльки; лауреат премій імені О.М. Косигіна,
О.К. Кортунова, М.K. Байбакова, "Золотой РОСИНГ"; відзначений пам’ятними медалями до 850-річчя м. Москви та 1000-річчя м. Казані.
За заслуги у справі відновлення православних храмів Богдан Володимирович нагороджений Російською Православною Церквою орденами Святого Благовірного князя Даниїла Московського ІІІ ступеня (1999 р.) та Преподобного Сергія Радонежського ІІІ ступеня (2001 р.), Патріаршою Грамотою (2001 р.), орденом Української Православної Церкви Великого князя Володимира (2002 р.).