За синіми вершинами Карпат, де небо сходиться із землею, живе Чугайстр. Цей добрий вуйко із довгою сивою бородою кожен день обходить свої володіння і слідкує за порядком.
Якщо вам скажуть, що Чугайстр - це казковий герой -
не вірте. Він дійсно живе за синіми вершинами у глухих вертепах. У його хатині з осені до весни зимують старі громи і блискавиці.
Не пробуйте шукати цієї хатинки. Вірна охоронниця Чугайстра - мана - буде вас водити колами і день, і тиждень, але не допустить до нього.
Зимою Чугайстр сідає на крижаний вітер, бо старому вже нелегко ходити, а літом ходить пішки. Літом турбот у Чугайстра більше, як зимою. Все цвіте, зеленіє, рухається, - попробуй услідкуй за всім цим.
Та найбільше докучають старому мавки. Вони взяли за звичку розпускати волосся, збираючи гриби і афини, дзвінко сміятися і співати не зовсім порядні пісні. Понакупляли собі мобілок і, замість того, щоб слухати мудрі
поради старого, розмовляють самі між собою.
Боже борони вас зустріти в лісі мавку, тим більше коли ви турист, - як гляне вона з-під лоба, як припече поглядом зелених оченят - тоді, вважайте, пропали ви навіки. І самі незчуєтесь, як поведете її до ЗАГСу, а в Карпатах довго трембітатимуть трембіти, сповіщаючи про весілля.
Пролітаючи над мотелем "Смерекова хата" Чугайстр схвально киває головою, а з його бороди сиплються іскри радості. Тут господарює справжній газда Мирослав Володимирович Олійник.
Власник мотелю "Смерекова хата" Мирослав Володимирович добре знає Чугайстра. Це він колись, коли Мирослав Володимирович ще хлопчиком побував у Карпатах, нашептав йому щось таке, що Олійник, міський житель, приїхав у гори назавжди. Історик за фахом, випускник Івано-Франківського педінституту, міг би мати непогану кар’єру на освітянській ниві.
Але ж Карпати…
Олійник їде працювати офіціантом у ресторан "Беркут", що на самому Яблуницькому перевалі. А згодом, разом з братом будує свій власний мотель "Смерекова хата". Сучасний гірський газда Олійник врахував усе, аби людям тут було приємно і затишно. Відпочинок у "Смерековій хаті" перетворюється у справжню насолоду.
… Як зачарує вас гірська мавка, то кращого місця для весілля ви не знайдете ніде - ні в Україні, ні за кордоном. Будуть грати троїсті музики, будуть їздити легіні на конях, а на воротах гречні свати приб’ють весільні смерічки із шовковими стрічками. І сам Чугайстр незримо опікуватиме вас.
Попробуйте.


Ярослав Свищук,
журналіст
Смерекова хата - батьківській поріг
М.В. Олійник - газда "Смерекової хати".
"Єсть у мене топір-топір, ще й кована бляшка.
Не боюся ані пана, а ні того ляшка."
Брати Олійники. Як два пшеничні колоски…
Журналістський десант
Хорошії гості у мене. Президент України із дружиною і дітьми не обминають "Смерекової хати"
Карпати є Карпати. До "Смерекової хати" навіть ведмедик завітав
А в гуцульському вбранні все-таки зручніше