Цимбалюк Михайло Михайлович - начальник ГУ МВС України в Полтавській області
Він - не багатослівний, але в його погляді відчувається сила та міць. Про таких завжди говорять - справжній чоловік. Знає що хоче, робить як велить серце та розум, а головне - живе у розрізі людяності, справедливості та відчайдушності. І та відчайдушність не що інше, як досвід, життєва мудрість та професіоналізм.
Про Михайла Цимбалюка дуже багато пишуть та говорять. Львів’яни визнали М.М. Цимбалюка найкомунікабельнішим політиком, але найбільш точно та яскраво його охарактеризував колись Ян Табачник: "Що цікаво, Михайло Цимбалюк - справжній гравець. Будь-яка робота - це гра, коли вона переростає у важку роботу - це велика мука. Я бачу великий потенціал цієї непересічної особистості і вірю, що він себе ще проявить і зробить багато добрих справ для українського народу і своєї країни. Це не пафос - це істина."
Напевно цю істину довелося пронести крізь усе своє життя, починаючи шлях від директора спортивної школи на Тернопільщині і до сьогодні, коли він, маючи за плечима і губернаторство, і начальницькі посади в різних областях та Міністерстві внутрішніх справ, став тим, кого ми маємо право називати "наш генерал", начальник ГУМВС
України в Полтавській області. Звісно, що це одне із тих
багатьох сходжень у його кар’єрі, які він так вправно та майстерно підкорював. Кажуть, коли людина талановита, то вона талановита в усьому. Прищеплювати дітям любов до спорту Михайлу Михайловичу довелося у спортивній школі на Тернопільщині. Прагнення до служіння народові та Вітчизні він втілив на міліцейській ниві, починаючи зі служби ДАІ, яку потім очолював тривалий час, далі нелегка праця на посаді заступника начальника УМВС Тернопільщини, а в складні для України 2002-2004 рр., очолював міліцію Рівненщини. З липня 2004 р. непроста життєва школа Михайла Цимбалюка знайшла своє продовження, коли він обійняв посаду голови Тернопільської обласної адміністрації. Набутий життєвий досвід керівника, а також особисті ділові якості та віра в добро і справедливість допомогли Михайлу Михайловичу успішно вирішувати складні соціальні проблеми в області. За покликом серця він завжди поспішає надати допомогу тим, хто її потребує. Особливу увагу очільник Тернопільської області приділяв вирішенню проблем інвалідів та дітей, які щиро вдячні йому донині. Забезпечивши певне економічне зростання Тернопільської області Михайлу Михайловичу випала нагода очолити Департамент кримінальної міліції у справах дітей МВС України. Знаючи психологію не тільки закоренілого рецидивіста, а й бездоглядної дитячої душі, він з успіхом викорінював та боровся з дитячою
злочинністю, будучи очільником Департаменту.
Попри всі складнощі життя Михайло Цимбалюк успішно досліджував та експериментував у науковій сфері з філософією права, здобуваючи другу і третю вищі освіти. Сьогодні він - кандидат юридичних наук, доцент кафедри філософії і права Київського Національного університету внутрішніх справ, де періодично викладає цей предмет, є автором ряду наукових праць, монографій, досліджує історію земних цивілізацій, завершив
роботу над докторською дисертацією.
Енергія та потенціал цієї людини - безмежні. Окрім того, що йому доводиться повсякчас боротися зі злочинністю, організовувати особовий склад, підтримувати матеріально-технічне
забезпечення міліцейських підрозділів, він ніколи не
цурається простого люду і завжди зважає на його думку. Щотижня йде в народ і цікавиться його проблемами. Підтримує та оберігає усіх тих, на кого вже давно махнули рукою і сказали - інтернатівці. Бере під власну опіку багатодітну родину і допомагає не цукерками та солодощами, а цінними та потрібними речами - холодильником, пральною машиною, наданням можливості у добудові помешкання.
Усе, що Михайло Цимбалюк зробив для людей - це не дань моді, це перш за все глибоке переконання того, що коли ти щось маєш, поділися з ближнім своїм. Ця риса, яка супроводжує його усе життя, прищеплена з дитинства, коли він, маленький хлопчик, перечитував заповіді Божі, й тоді пообіцяв собі, що буде жити тільки за принципами добра і справедливості, співчуття і допомоги ближньому.
І про багатогранність. У кожної людини вона виражається по-різному. Коли пан Цимбалюк одягає міліцейський мундир -він справжній генерал, коли вручає подарунки дітям-сиротам в інтернаті, - він благодійник, коли сидить на дитячому концерті і щиро від душі посміхається, - він батько, який з гордістю згадує сина, котрий пішов по його стопам і вже сьогодні очолює юридичну фірму в Тернополі. Розмовляючи по телефону з дружиною, яка працює вчителем у школі, він - люблячий чоловік, коли він спокійно і тактовно ставить завдання підлеглим - турботливий керівник, а коли він замріяно дивиться у вікно, то пригадує рідну Івано-Франківщину, яка його виростила, викохала і дала перший поштовх до того, щоб Михайло Михайлович став справжньою Людиною...