Прозаїк, драматург. Народився 20 серпня 1921 року в с. Оріховець Сквирського району Київської області в родині вчителя. Здобувши середню освіту, у 1939 р. вступив до Українського інституту журналістики в Харкові. Завершив навчання в евакуації - у 1942 р. закінчив факультет журналістики Казахського університету (Алма-Ата). Деякий час працював в обласних газетах, а
з 1944 р. перебував на фронті. У повоєнний час дедалі більше сил став віддавати художній літературі. Першою спробою в літературі був цикл оповідань "Сандомирський плацдарм", написаний наприкінці війни. Згодом майже одночасно виходять у світ п’єса "Весна" (1949) і повість "Мої земляки" (1950). З часом виступав переважно як драматург. Важливу роль у цьому відіграли тривалі зв’язки з Вінницьким музично-драматичним театром ім. М. Садовського і робота на Київській кіностудії ім. О. Довженка, де в 1961-1963 pp. обіймав посаду головного редактора.
Упродовж 1955-1961 рр. написав близько десяти драматичних творів - "Велике доручення",
"На крутих берегах" (1955) та ін. У 1961 р. видає збірку оповідань "Світло".
Автор романів "На білому світі" (1967), "Уран" (1970), "Гілея" (1973) та ін. Твори перекладено багатьма мовами світу.